— Філарет залишився в одиночному пікеті. Не наважилися вказати йому на різницю між висловлюванням особистої позиції та діями на шкоду церкві. Продовження конфлікту неминуче, — коментує релігієзнавець 52-річний Олександр Саган засідання синоду Православної церкви України. Відбулося 24 травня в Будинку митрополита на території Софії Київської.
Зібралися 13 ієрархів. Головував 40-річний предстоятель ПЦУ Епіфаній. Обговорювали конфлікт із почесним патріархом Філаретом. 15 травня він заявив, що УПЦ Київського патріархату продовжує існувати.
— Константинопольський патріарх дав нам томос про автокефалію. Але його зміст ми дізналися вже після об'єднання. Якби раніше, то не погодилися б, — каже патріарх 90-річний Філарет напередодні синоду. — Там ідеться, що українці належать тепер до Константинопольського патріархату. Але вони є нашою паствою. Також сказано, що ми не маємо права варити миро, без якого не відбувається таїнство миропомазання. Якщо ми повинні отримувати його з Константинополя, то це означає залежність. Її засвідчує ще один пункт: конфліктні ситуації у ПЦУ вирішує Константинопольський патріархат. За назвою ми — автокефальна, а на ділі — залежна церква.
— Найсвятіший патріарх Філарет підтвердив свої заяви і на засіданні Священного Синоду. Мовляв, існує Київський патріархат. Усі ми намагалися довести, що юридично і фактично його вже немає, він ліг в основу ПЦУ, — говорить Епіфаній. — Я вірю, що ми знайдемо порозуміння. Немає конфлікту між особистостями. Є конфлікт одного ієрарха з усією церквою.
Синод підтримав митрополита Епіфанія. Підтвердив, що Помісна церква виконуватиме статут, утверджений томосом про автокефалію. Проти виступив лише патріарх Філарет.
— Вступати у відкрите протистояння з екс-патріархом церкві недоцільно. Це зупинить її активний ріст, — продовжує Олександр Саган.
— Проте синод мав указати Філарету на неправоту, але не прийняв жодного протокольного судження щодо його діяльності та заяв протягом останнього місяця. Він і надалі безкарно продовжить намагання відновити Київський патріархат. Фактично йдеться про руйнування Помісної церкви України зсередини. Наслідком є не лише загроза розколу, але й стримування переходів громад Московського патріархату та гальмування визнання ПЦУ у Вселенському православ'ї.
3 
1
Коментарі