21 січня в бельгійському Брюсселі відбулися тристоронні переговори між Нафтогазом, Газпромом і Єврокомісією про новий контракт на транзит російського газу в Європу через Україну. 31 грудня 2019-го закінчиться дія поточного. Його підписали 2009 року.
До складу української делегації увійшли міністр закордонних справ Павло Клімкін, глава Нафтогазу Андрій Коболєв і виконавчий директор Юрій Вітренко. З боку РФ — міністр енергетики Олександр Новак і глава Газпрому Олексій Міллер.
— Новий контракт має базуватися на європейському законодавстві й бути довгостроковим. На 10 або більше років. Обсяги повинні бути комерційно життєздатними. Треба залучити інвестора для модернізації української газотранспортної системи. Хочемо, щоб це були європейські компанії, — каже віце-президент Єврокомісії 52-річний Марош Шефчович після зустрічі.
— Газпром відмовляється визнавати рішення Стокгольмського арбітражу (російська корпорація програла позови від Нафтогазу за двома справами і має виплатити йому $2,6 млрд. — ГПУ), — говорить міністр закордонних справ України 51-річний Павло Клімкін. — Ми повинні перейти від "договорняків" до реальних контрактів, основаних на правилах ЄС. РФ цього й розглядати не хоче. Хоче продовжити нинішні контракти після 2019 року.
"Москва продовжила шантаж. Мовляв, справжні переговори можуть відбутися або в разі скасування рішень Стокгольмського арбітражу в апеляційному суді, або за "мирової угоди" між Нафтогазом і Газпромом, — написав у "Фейсбуку" Юрій Вітренко, 42 роки.
— У чому проблема з продовженням поточного контракту? Він не містить жодних гарантій про обсяги транзиту. Після побудови Північного потоку-2 (газопровід із РФ до Німеччини в обхід України. — ГПУ) Газпром зможе знизити постачання через Україну до нуля. Тоді втрачатимемо $3 млрд щороку".
Наступні переговори заплановані на травень.
— Стратегічна мета Кремля — викинути Україну із системи транзиту, — говорить експерт з енергетики Михайло Гончар, 55 років.
— Газпром затягуватиме підписання нового договору. Якщо продовжити чинні домовленості, транзит через Україну зберігатиметься кілька років. Але щойно запрацює Північний потік-2, постачання припиниться зовсім.
Важливо зберегти нашу принципову позицію після виборів президента (відбудуться 31 березня. — ГПУ). Але у травні обиратимуть депутатів Європарламенту. Той сформує новий склад Єврокомісії. Важливо, аби вона продовжувала підтримувати Україну. Нам треба лобіювати новий контракт і робити все, щоб не допустити введення в експлуатацію Північного потоку-2.
Сподіваємося, США ініціюватимуть потужні санкції проти Росії через новий газопровід. Бо європейці часто діють щодо нас як "гібридні партнери". Австрія й Німеччина постійно блокують санкційні рішення.
Якби в ЄС була політична воля, міг би змусити європейських клієнтів Газпрому змінити в контрактах із Росією пункт про здачу-отримання газу. Перенести його на українсько-російський кордон. Тоді наш газотранспортний оператор підписував би контракти про надання послуг з європейськими партнерами Газпрому. І не мав би з російською корпорацією справи напряму.
"Газпром хотів би продовжити "геніальний" контракт 2009 року. За ним може качати газ через Україну, а може не качати — й нічого йому за це не буде, — пише у "Фейсбуку" інвестиційний банкір Сергій Фурса, 36 років. — Зараз ЄС і Україна наполягають на європейських правилах транзиту. Не може бути монополії у Газпрому на українську "трубу". І повинна бути гарантія на прокачку певного обсягу газу. Не смішних 20 млрд куб., а близько 80–90 млрд. Уся надія Газпрому тільки на українських виборців. Сподівається, що після обрання президента менеджмент Нафтогазу зміниться".
Коментарі