Кримськотатарська громадська організація "Міллі Фірка" обнародувала звернення до керівництва Російської Федерації із закликом "захистити корінний та інші нечисленні етноси Криму від безперервного геноциду з боку націоналістично налаштованої офіційної влади України".
У зверненні, адресованому президентові РФ Дмитру Медведєву, прем"єр-міністрові Володимиру Путіну та главі республіки Татарстан Мінтімеру Шаймієву, наголошується, що "Міллі Фірка" змушена апелювати до них, оскільки вичерпала "всі можливі засоби захисту в Україні". Автори документу повідомляють, що ними зібрана "величезна кількість матеріалів по фактах махрового націоналізму в Україні та підтримки його офіційною владою".
За словами лідера організації Васві Абдураїмова, схожі за змістом звернення будуть направлені керівникам провідних країн Євросоюзу, Туреччини та тюркських республік колишнього СРСР.
Перший заступник голови комітету Держдуми у справах СНД і зв"язках зі співвітчизниками Костянтин Затулін заявив, що реакція офіційної влади Росії "буде стриманою":
— Російська Федерація, безумовно, зацікавлена в тому, аби в Криму були нормальні умови існування для всіх етнічних груп, як російських українців, так і кримських татар. Проте я не думаю, що сьогоднішні події в Криму можна трактувати як геноцид етнічних народів.
Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик, 31 рік, зазначає, що "Міллі Фірка" — нечисленна організація, яка не може конкурувати з меджлісом — етнічним парламентом чи курултаєм — всенародним з"їздом кримських татар.
— Це є спроба політичного піару, — каже експерт. — Намагання зіграти на протиріччях між Україною й Росією і викликати якусь реакцію.
Водночас Кулик наголошує, що певні негативні тенденції у кримськотатарській спільноті є. Спостерігається радикалізація деякої частини населення. Лунають заклики про необхідність державного суверенітету етносу в межах Кримської автономії.
Путін уже "захистив" чеченців — половини їх нема
— Значної підтримки вони не мають, — зауважує експерт. — Однак на це треба реагувати. У першу чергу — меджлісу й курултаю.
Голова кримськотатарського меджлісу, народний депутат України 64-річний Мустафа Джемілєв, говорить, що звернення "Міллі Фірка" не відображає позиції всієї громади.
— Це якась маячня, навіть члени цієї організації його засудили, — зазначає він. — І сказали, що це особиста точка зору Васві Абдураїмова. Він — прибічник прокомуністичного напряму в національному русі й виконує завдання російських спецслужб.
Джемілєв запевняє, що вже підготовлено заяву до суду, бо в діях Абдураїмова вбачаються ознаки кримінального злочину — замах на суверенітет і цілісність української держави. Заявником буде меджліс або група депутатів місцевих рад.
Водночас Мустафа Джемілєв наголошує: багато соціальних, житлових і політичних проблем кримських татар не вирішуються, а це призводить до радикалізації національного руху. Скажімо, кримськотатарський народ становить 13% населення автономії, але має представництво в органах влади тільки 3–3,5%. Не вистачає шкіл із вивченням рідної мови. За роки незалежності України їх відкрили 14, хоча до депортації було понад 400.
— Ці питання гальмує переважно влада автономії, а не центральна, — вважає голова меджлісу. — Ми живемо в регіоні, де процвітає російський шовінізм. Та Київ не вживає рішучих заходів щодо захисту наших прав. Тому росте роздратування. Таке враження: що б ми не робили для України, все одно залишаємося чужими їй. Це веде до радикалізації нашого руху. Але ми й не хочемо такого захисника, як Путін. Він уже "захистив" чеченців — половини їх нема.
2 
1
Коментарі