— Артисти світового рівня дедалі частіше відвідують нашу країну, утім, не через покращення її іміджу чи економічні досягнення. Концерти відбуваються виключно завдяки зусиллям промоутерів.
Останнім часом імідж України в очах артистів зіпсувала політична ситуація. Через це торік у листопаді від гастролей відмовився Стінґ, хоча контракти були практично підписані. Є багато правових проблем. Наприклад, Українську лігу музичних прав позбавили змоги збирати відрахування за використання пісень артистів у кафе і ресторанах. Такий принцип діє у всіх цивілізованих країнах, роялті за пісні отримують не тільки співаки, а й автори музики та віршів. Тепер цей легітимний механізм порушений. Також Міністерство культури восени знову планує подати "гастрольний" закон, який передбачає відрахування від 1 до 5 відсотків аншлагової вартості квитків — невідомо куди. Його прийняття взагалі може закрити дорогу сюди багатьом артистам.
Україну досі вважають ризиковою державою для артистів. Багато часу і грошей витягують простої на митниці вантажівок із декораціями, звукотехнікою, сценічним обладнанням. На гастролі Україною у графіку виконавця зазвичай виділяють три, а не один-два дні — бо доки оформлять документи, доки проїдуть по наших дорогах. Ці незручності закладають у гонорари, а, відповідно, у ціни на квитки. Тож місце у першому ряду на концерті Стінґа у Литві коштувало 100 доларів, а у нас — 1000.
Перед українськими промоутерами завжди стоїть питання, де взяти гроші в борг, аби після успішного концерту повернути їх. Ніхто не дає. Тому не маємо такого валу артистів, як в інших пристойних державах. Намагаються щось робити завдяки особистим зв'язкам, іміджу, репутації в бізнесі. По півроку працюють в Америці, "набиваючи" контакти. Доріжку тільки протоптують.
Багато артистів потрапляють сюди через Москву, як та ж Мадонна. Її замовив московський промоутер, який має філію в Україні. Але Мадонні вже, вибачте, за 50 років. А розраховувати на зірок першого ешелону, як Леді Ґаґа, Джастін Бібер, ми не можемо.
2 
1
Коментарі
2