Скандальний післяноворічний відпочинок президента Володимира Зеленського в Омані став логічним продовженням його передноворічного привітання. В обох випадках ідеться про цінності — критично важливі для майбутнього не лише конкретного політика, а й усієї України.
В останні тижні минулого року й на початку 2020-го відбувся певний ціннісний стриптиз президента. На жаль, це дійство далеке від звичної для Зеленського сфери розваг чи гумору — натомість воно тривожне та гнітюче.
Національною ідеєю українців повинна стати єдність між ними незалежно від світогляду та поглядів, заявив перед Новим роком Зеленський. Однак так ніколи й ніде не буває. Навпаки — єдність будується довкола цінностей, що лежать в основі національної ідеї. Саме так є в будь-якій країні і для будь-якої нації. Єдність заради єдності не має сенсу.
Українська національна ідея відома й випробувана віками — це незалежність України. Останніми десятиліттями до неї додалася надбудова — створення незалежної й сучасної європейської демократичної держави. Без першого не може бути другого, і навпаки.
Відповідно, споконвічними цінностями для українців є патріотизм і національна ідентичність — без них Україна розчинилася б в російському мороку ще 100 чи 200 років тому.
На додаток до цього демократія, повага до прав людини, ефективне врядування європейського типу є цінностями, набутими останніми десятиліттями. Інакше не було б двох революцій, що не дозволили позбавити нас здобутої 1991 року незалежності.
Мабуть, для когось найвищими цінностями справді є заасфальтовані й освітлені вулиці — але вони можуть бути і на окупованих територіях чи в колоніях. Щоправда, навряд чи й це можливе у випадку з Росією, де елементарного добробуту ніколи не було й навряд чи буде. Заможно жити українці зможуть лише у власній, розвиненій, демократичній державі.
Тож, говорячи про "квітучу Україну", Зеленський водночас ігнорує чи заперечує цінності, без яких така Україна просто неможлива. "Цінуємо ми насправді інше", — переконує він. І це небезпечно.
Президент дозволяє собі фактично закрити справу вбивць Майдану, що став символом боротьби та жертовності за незалежність. Як ні в чому не бувало привітати з Новим роком Володимира Путіна, який загарбав частину наших територій, винен у загибелі тисяч українців і неприховано прагне повернення України в російське стійло. Особисто освятити зшиту білими нитками справу вбивства Павла Шеремета — а відтак поглумитися над основоположним для сучасної держави принципом верховенства права. Пообіцяти скасувати корупціогенну депутатську недоторканність — а насправді лише зміцнити її. Вирішити питання участі в концерті "95 кварталу" співака, що гастролював в анексованому Криму. Ну й вишенька на торті — скандальний відпочинок в Омані. Спочатку боягузливо втаємничений, потім терміново підігнаний під нібито якийсь гібридний "візит".
Усе це прямий конфлікт із цінностями, що формують українську національну ідею.
Дивує, що для Зеленського не став уроком печальний досвід попередньої влади. Їй так само чужими були ключові цінності — і люди бачили це навіть попри завісу пафосної патріотичної риторики. Порошенко поплатився через це на виборах, і Зеленський іде його шляхом. При тому, що владу отримав саме на хвилі несприйняття суспільством того, що зараз часто сам і робить.
Принаймні поки що. Можливо, теперішній президент ще зрозуміє й українську національну ідею, і свою місію. Очевидно, для цього йому доведеться радикально поміняти світогляд та оточення. Це непросто — але альтернативою є значні ризики для країни й особисто для Зеленського на президентській посаді.
3 
1
Коментарі