Найбільшим українцем мав бути Степан Бандера

18

Десять років тому я зняв документальний фільм "Три любові Степана Бандери". Він спокійнісінько пройшов трьома телевізійними каналами. Про нього щось писали, хтось хвалив, хтось критикував — але нікому не спало на думку заявити, що мій герой розколює націю.

Нині ж вирують такі пристрасті, наче вбитий агентом  радянських спецслужб Богданом Сташинським Бандера збирається повернутися з того світу й відновити збройну боротьбу проти ворогів України. Найсвіжіший приклад —  проект телеканалу "Інтер" "Великі українці".

Хто б міг подумати, що все завершиться скандалом — говоритимуть про фальсифікації. Це при тому, що остання передача мала на диво мирний, навіть доброзичливий  характер. Тільки народний депутат від Партії регіонів Дмитро Табачник спробував висловитися агресивно: мовляв, Степан Бандера розділить українців, тоді як усі інші персонажі першої десятки — об"єднають.

Найбільшим українцем назвали київського князя Ярослава Мудрого, якого представляв саме Табачник. Багато хто навіть поспішив прокоментувати в тому сенсі, що українці усвідомлюють себе нацією з тисячолітньою традицією.

Аж раптом наступного дня  шеф-редактор проекту Вахтанг Кіпіані заявив у виданні "Телекритика", що Ярослав Мудрий переміг через інтенсивне голосування за нього в останній день. Із кількох десятків телефонів було зроблено 550 тис. дзвінків. На думку Кіпіані, це було організовано свідомо і з відома керівництва каналу — тому є фальсифікацією. За його словами, до такого дивного сплеску любові до Ярослава Мудрого лідером голосування був Степан Бандера.

Із кількох десятків телефонів було зроблено 550 тисяч дзвінків

"Адвокат" Ярослава Мудрого — Дмитро Табачник — заявив, що все це політичні плітки, й порівняв "Великих українців" із "Танцями з зірками" — там в останній день теж прийшли кількасот тисяч дзвінків на підтримку різних кандидатів. Генеральний продюсер телеканалу "Інтер" Ганна Безлюдна теж сказала, що це все спекуляції.

Але схоже на те, що фальсифікації таки відбулися. Про них у прямому ефірі говорив Леонід Кравчук —  щоправда, завуальовано. Лише після заяви Вахтанга Кіпіані стало зрозуміло, що саме мав на увазі екс-президент. Отже, організатори голосування в останній день доклали значних зусиль, аби давно спочилий Бандера "не розколював нації".

Чому ж іде така сварка довкола історичного персонажа й доходить аж до фальсифікацій, аби не допустити перемоги Бандери у телепрограмі?

Одна з причин у тому, що надто багато людей в Україні та за її межами бажають бачити українців співучими, танцюючими, такими, що п"ють горілку і заїдають салом, ллють сентиментальні сльози. Але не  дієвими, здатними дати відсіч ворогові й примусити себе поважати. Саме таким і був Степан Бандера.

Опоненти малюють його суцільними чорними фарбами. Так, він справді не був білим і пухнастим. Організовував терористичні акти, вів збройну боротьбу і мав стосунки з гітлерівцями. Але подібні постаті можна знайти в історії будь-якого народу, що вів боротьбу за незалежність. Як правило, такі діячі з"являються, коли їхній народ перебуває у ворожому оточенні. Отож ставитися до них варто як до дітей свого часу, сприймати їх з усіма плюсами і мінусами й усвідомлювати, що за тих обставин  вони не могли діяти інакше.

Але ненависникам Бандери важлива не істина — їм треба стерти з нашої пам"яті певний образ дієвого й сильного українця. Тому висмикують із контексту факти або свідомо їх перекручують. Хоча бандерівці формально програли потужній радянській машині, але духовно її перемогли. І з цим ніяк не можуть змиритися україноненависники. До них ніяк не дійде, що такою тупою критикою тільки підносять образ Степана Бандери, героїзують і викликають до нього інтерес.

Проект "Великі українці" за природою своєю є умовним і суб"єктивним.

Це стосується не лише складу провідної десятки. Багато запитань викликає й сотня, з якої вибирали найдостойніших.

Скажімо, до десятки не ввійшли такі потужні історичні постаті, як гетьман Іван Мазепа, кошовий отаман Війська Запорозького Петро Конашевич-Сагайдачний, керівник Української Народної Республіки Симон Петлюра. Важко зрозуміти, чому поет-мученик Василь Стус є меншим українцем за футбольного тренера Валерія Лобановського. Чи можна та варто взагалі оцінювати масштаб українськості сучасних політиків — Віктора Ющенка, Юлії Тимошенко та Віктора Януковича? А президент і прем"єр опинилися навіть попереду тих же Петлюри й Сагайдачного.

Утім, за владу вони борються не менш завзято, ніж колись правобережні й лівобережні українські гетьмани. Якщо вважати це мірилом українськості, то все правильно.

×