— Пам'ятник руйнується, а нікому діла нема, — каже товариш. На верхній плиті монумента відвалився шматок граніту. На табличці напис: "Героям громадянської і вітчизняної воєн від молоді будівництва Каховської ГЕС".
— Та краще його зовсім розібрати, — відказую.
— Ти що! Хто не знає минулого, у того не буде майбутнього, — повторює завчену фразу.
Ми з Леонідом виросли на одній вулиці у селищі залізничників на околиці Нової Каховки. Після автодорожнього інституту він одружився. На оклад інженера важко прогодувати сім'ю, подався на заробітки на Північ Росії. Був начальником автоколони, але пересів за кермо — водії отримували вдвічі більше. В Україну повернувся після розпаду СРСР. Створив кілька фірм із торгівлі продукцією місцевого коньячного заводу. А на пенсії запав на історію — від епохи Петра І до Другої світової. Читає романи, дивиться фільми.
— А давай спитаємо в молодих, чи знають вони, хто такий Наполеон або Ленін, — пропоную.
Рік тому Український інститут національної пам'яті рекомендував владі Каховки демонтувати пам'ятник "Легендарна тачанка". Він важить 102 тонни, з яких 98 — бронза. У радянські часи сюди приїздили туристи з усього СРСР, тут приймали у піонери, проводили урочистості до комуністичних свят. За незалежності пам'ятник занепадав. Вандали відрізали фрагменти з бронзи. У Каховці та Новій Каховці чимало інших монументів увічнювали громадянську війну: "Дівчина в шинелі", "Солдат і матрос", пам'ятник Фрунзе. По них дискусій майже не було. А щодо демонтажу "Тачанки" чимало каховчан обурилися: "Ми проти. Це наша історія і візитівка".
Врешті Каховська міськрада проголосувала проти демонтажу, звернулася з проханням до президента і парламенту не чіпати пам'ятник. Під час розмови губернатора з істориками була пропозиція створити біля "Тачанки" музей просто неба, куди звозили б декомунізовані пам'ятники з усієї області. Однак досі ні обласна, ні міська ради не прийняли жодного рішення. А доля "Тачанки" знову нікого не цікавить.
Ми з Леонідом гуляємо парком. На лавці сидить дівчинка, років 12. Льоня зупиняється:
— Сонце, — звертається він. — Ти знаєш, хто такий Наполеон?
— Торт! — відповідає вона, усміхаючись.
Леонід кліпає очима.
Я аплодую.
Коментарі