Міністр економіки Богдан Данилишин, 43 роки, вважає, що завдяки реалізації міжнародного проекту з розробки українських уранових родовищ наша держава може стати важливим постачальником енергії.
У березні в Брюсселі було підписано декларацію щодо модернізації української газотранспортної системи, але поки що мало чути про конкретні гроші та фірми, які братимуть участь у заявлених роботах. То чи існує реальне зацікавлення в цьому проекті з боку європейських інвесторів?
— Безумовно. Нині український уряд розробляє загальну аргументацію проекту, досліджує можливості його виконання. Західні фірми чекають цього документу, аби далі брати участь у тендерах. Їх незабаром буде оголошено. Справа зараз за Києвом.
Наскільки готові західні споживачі закуповувати газ не на західних, а на східних кордонах України?
— Україна неодноразово висловлювала подібні побажання. Але справа впирається в багаторічні контракти, які "Газпром" уклав із європейськими компаніями. Згідно з ними газ вони мають купувати на українському західному кордоні. Переглянути ці угоди досить проблематично.
Ми не маємо права самостійно використовувати подвійні технології
Тим часом Україна намагається інтегруватися до спільного енергетичного простору ЄС...
— Так, ми вже продаємо українську електроенергію країнам Балтії та до Білорусі, бо маємо її надлишок. Ведемо переговори з кількома іншими країнами Євросоюзу про можливий експорт українського електроструму. Намагаємося збільшити українську участь у роботі балто-чорноморсько-каспійського нафтотранспортного коридору. Ідеться про проекти, в яких "Нафтогаз" спільно з західними партнерами працював би на ринках третіх країн.
Україна має 14 розвіданих уранових родовищ, які могли б забезпечити ядерним паливом не лише українські атомні станції, а й інші держави. Чи зацікавлені країни — члени ядерного клубу — Франція, Британія, Канада, США — співпрацювати з Україною над розробкою тих родовищ?
— Уран використовується не лише для виробництва палива для АЕС, а й для виготовлення атомної зброї. Тому Україна сама не могла б розробляти свої родовища аж до виготовлення палива. Ми не маємо права самостійно використовувати подвійні технології. Тому шукаємо партнерів. Ведемо переговори з кількома країнами, зокрема з Францією. Є реальні підстави для співпраці, бо більше половини як української, так і французької електроенергії виготовляється саме на АЕС. Думаю, якщо міжнародний проект з розробки українського урану буде реалізований, наша держава матиме зовсім інший статус. Ми будемо одним із постачальників енергії на світовому ринку. Це перспективно в контексті міжнародної енергетичної безпеки, з точки зору урізноманітнення енергетичних джерел.
Щойно виповнився рік членства України в Світовій організації торгівлі. Які проблеми Києву вже вдалося вирішити завдяки вступу до неї?
— Україна за цей рік виконала практично всі взяті на себе зобов"язання стосовно членства в СОТ. Але нас не задовольняє, що український експорт досі обмежений деякими санкціями. Вступ у СОТ означає, що Україна тепер грає за прозорими, зрозумілими світу правилами. Тож антидемпінгові заходи проти товарів українського походження невдовзі мають бути скасовані. Зараз ми ведемо комплексні переговори про зняття всіх обмежень, які досі існують на поставку продукції українського походження на територію ЄС, США та інших країн.
Членство в СОТ нам дозволяє успішно вести переговори про запровадження режиму вільної торгівлі із країнами Європейської асоціації вільної торгівлі: Норвегією, Ісландією, Ліхтенштейном і Швейцарією. Гадаю, до кінця року укладемо з цією структурою угоду, яка дозволить вигідніше продавати українські товари. Попри всі пов"язані з фінансовою кризою труднощі, Україна має потенціал експорту своєї продукції і на європейські, і на світові ринки.
2 
1
Коментарі