Ні ломаченки, ні усики в реальний бій не підуть

 

Більшість українських спортсменів — ватники. Досить подивитися їхні сторінки в соціальних мережах. Інакше й бути не могло. Український спорт досі є практично незайманим заповідником совка. Із 1992 року, коли половина потенційних футболістів націо­нальної команди України стала грати за Росію, залишаючись при цьому формально громадянами України, мало що змінилося.

Але є й зміни. В СРСР кожен спортсмен офіційно вважався "защитником Родины". Тобто в разі гіпотетичної війни мав бути в перших рядах. Більшість радянських чемпіонів були військовослужбовцями. Це теж зобов'язувало. Спробував би в ті часи який-небудь боксер бовкнути щось на користь американської армії. Він би миттєво відчув усі "принади" реальної служби в армії радянській. І це в кращому для нього випадку.

У мирний час на це в нас не звертали уваги. Хоча інколи хотілося кричати — настільки проросійськими були слова і вчинки спортсменів, тренерів, функціонерів. Але не було сенсу — Росія ж була нашим "стратегічним партнером". Коли почалася війна, "вата" перелякано замовкла. Лише за певний час найактивніші почали промацувати ґрунт. І промацали.

Коли я кілька років тому публічно засудив боксера Олександра Усика за його кривляння перед окупантами в Москві з нашим прапором, колеги зі мною не погоджувалися — він же прославляє Україну. Я ж і тоді, і тепер вважаю, що нам такі "прославляльники" лише шкодять.

Тепер настав час другого боксера — Василя Ломаченка (9 січня опуб­лікував відеоролик від Російської православної церкви з військовими РФ у головній ролі. — ГПУ). Він теж ніколи не приховував проросійських поглядів. Але всі вдавали, що цього немає. Не здивуюся, коли незабаром усі ці усики й ломаченки ходитимуть Києвом із російським прапором під підгавкування тисяч і тисяч ватників. Тих самих, для яких не існує України. Для них існує лише їхній квартал. У прямому і, на жаль, загальному значенні.

Тому що швидше ми визначимо, хто з нас готовий захищати Україну, а хто — квартал, то краще буде для всіх. Боюся, що нас виявиться меншість. Але ми все одно переможемо. Тому що ані Ломаченко, ані Усик, ані їхні симпатики в реальний бій не підуть.

×