"Навіть за політично стабільних умов підписання цієї угоди неминуче оберталося стрімким погіршенням платіжного балансу України і дефолтом. У нинішній ситуації платіжний баланс України зводиться з дефіцитом уже близько 50 мільярдів доларів лише цього року, а вся обіцяна Заходом допомога становить 35 мільярдів. Підписуючи цю угоду, Україна отримає ще мінус 4 мільярди", — твердить Сергій Глазьєв, радник російського президента Володимира Путіна.
Ну хто краще порахує, ніж рідна людина? Хто попередить про небезпеку? Хто перед тим, як заснути, думає: а що я сьогодні доброго зробив для України? Лише найближчий, найрідніший.
Як нам заздрить Європа!
Та що там Європа — світ заздрить. Хто по-білому, а хто й по-чорному.
Оскільки ніхто не розжився такою ріднею, як українці.
Наш запопадливий родич і навчить — на правах "старшого брата" — і підкаже. А вважатиме за потрібне — і поправить.
Як поправив Януковича, коли той — ні сіло, ні впало — взяв ручку і скосив очі на аркуш європейського виробництва.
Проґав трохи "брат" — і вскочили б ми у халепу. Даруйте — в Європу.
Але, на щастя, "брат" скрізь мав очі, навіть у президентському сортирі — на випадок, якщо справа дійде до "замочити". Вихопив "брат" ручку, викинув її — і ну сміятися з легітимного й усіх українців через "тупість нашу і недалекоглядність і невміння читати".
Порятував, словом. І розтлумачив, що в Європі живе страшний Бабай, а з добрим серцем — там самі геї. І звелів триматися Москви, за що дав 2 мільярди.
Цього разу, застерігаючи від підписання асоціації з ЄС, Росія зелених мільярдів не пропонувала, бо витратилася на війну. З нами ж таки, з Україною. Але війна — то інше, між ріднею всяке буває. Війна братніх стосунків не псує і братньої любові до нас не послаблює. Так, напевне, подумав Путін, і наслав на нас Глазьєва, вірного помічника свого. Аби той відмовив Україну від Європи. Глазьєва, який трохи раніше радив "закрити небо, а потім з повітря розстріляти бронетехніку, артилерію й авіацію", — тобто завдати по Україні бомбовий удар. Для українського ж блага — бо якщо нас не розбомбити, поліземо у Крим, а там багато російських військ, і може статися війна між нашими країнами.
Проте бомбами Україну врятувати не вийшло — у Кремлі до Глазьєва не дослухалися. Тож він кинувся рятувати нас від Європи, порахувавши перед тим, в які збитки вліземо і як потім страждатимемо.
Ну, а Європу Україною принагідно вирішив полякати: "Незрозуміло, як європейські лідери можуть так грубо порушувати міжнародне право, підписувати явно нелегітимну угоду, по-перше, з нелегітимною владою, а по-друге, з порушенням української Конституції".
Ані Україна, ані Європа до щиросердих застережень не дослухалися. Документ про асоціацію підписали обидві сторони.
Але серце "старшого брата" залишилося братнім і боліти не перестало. І він вирішив урятувати якщо не всю, то бодай частинку любої серцю Вкраїни. Ту, що горить у розпаленій Росією війні. Путінський глашатай 30 червня вийшов на люди з новою ініціативою: запропонував Євросоюзу виключити Донбас з дії Угоди про асоціацію Україна — ЄС.
Путін із Глазьєвим не сказали, що робитимуть, якщо Україна з Європою й цього разу не дослухаються і не дадуть реалізувати братню любов бодай стосовно Донецької області з Луганською. Можливо — про зекономлені бомби згадають і ними візьмуться рятувати Донбас від злого Бабая і добрих геїв. Війна ж там все одно палає.
Нерозділена любов — річ страшна і непередбачувана. Особливо, коли любові домагаються божевільні, і домагаються силоміць.
3 
1
Коментарі
2