Українці дуже люблять розчаровуватися. Останні півтора десятка років це стало національною традицією. Розчарувалися у Кравчукові, потім у Кучмі. Тепер почали розчаровуватися в Ющенкові.
Українські політики дуже люблять розчарованих українців. Особливо напередодні виборів. Бо розчаровані — це легкі голоси. Досить покритикувати владу, підлити у вогонь олії, посипати голову попелом — і виборець твій. Під час полювання за розчарованими не треба особливо розповідати, що зробив або зробиш ти. Головне — гарно розказати, що не так робить влада.
Нині полювання розпочинається. Часом воно цинічне. Рятувати розчарованих людей збираються навіть ті, хто рік тому довів їх до масового протесту.
Політики вже облизуються на нашу розчарованість
— Як фахівець з досвідом у сфері державного менеджменту я маю право на експертний висновок: ця влада є недієздатною! Країна поступово втрачає керованість, — заявляє колишній глава адміністрації Кучми Віктор Медведчук.
— Згадайте, що лідери помаранчевої революції обіцяли дати людям — і що люди отримали в результаті. Були обіцяні робочі місця. Було обіцяне диво, в результаті якого Україна перетвориться на процвітаючу державу. Все це виявилося блефом. Це зовсім не те, про що мріяла Україна, — каже Віктор Янукович.
Медведчуку, Януковичу та багатьом іншим полювати за розчарованими сьогодні легко. Бо нова влада не шле темників засобам масової інформації, не перешкоджає будь-якій агітаційній діяльності, не знімає передвиборних бігбордів опозиції.
Тим часом політики вже облизуються на нашу розчарованість. Вони розраховують на наші емоції, а не на вдумливість чи здоровий глузд. На те, що народ не розуміє: засоби масової інформації для того і є, щоб критикувати владу. І що критика далеко не завжди означає, що справи настільки погані.
Країна таки змінилася і продовжує змінюватися
Ми надто багато очікували від нової влади. Вона справді не виконала чимало обіцянок. І люди мають повне право більшою чи меншою мірою в ній зневіритися. Але розчарування — річ дуже тонка. Воно вимагає серйозного переосмислення, роздумів про минуле й майбутнє, а не емоцій.
На Майдан виходили не за Ющенка, а за себе. Не за солодкі обіцянки, а за зміну країни. Протестували проти безцеремонного порушення наших виборчих прав. Тепер цим правам нічого не загрожує. Країна таки змінилася і продовжує змінюватися. Хоча мисливці за розчарованими це заперечуватимуть.
3 
1
Коментарі