Два місяці тому парламент України ухвалив закон про додаткові заборони на рекламу сигарет. Але документ досі не підписав навіть голова парламенту Володимир Литвин. Парадоксально, але не підписувати закон попросили ті ж організації, які його лобіювали. Чому так сталося, про що новий закон і як він вплине на паління та бізнес, розповів голова Асоціації зовнішньої реклами Артем Біденко. Він реалізував дві соціальні кампанії проти куріння.
Щодо сприйняття закону суспільством і бізнес-середовищем
— Іще коли цей закон був законопроектом, він викликав доволі негативні емоції далеко не тільки в тютюновому бізнесі, як це намагаються показати лобісти закону, а й у рекламному, торговельному, виставковому, видавничому бізнесі, а також у деяких засобах масової інформації. Основний докір — законопроект погіршує роботу рекламних і виставкових компаній, ЗМІ, власників малих архітектурних форм, але при цьому не дає жодної реальної підстави вважати, що це якось зменшить куріння.
Маркетолог Джон Ґрант, який ніколи не працював із тютюном і водночас є світовим авторитетом у питаннях реклами, розповідав про цікаву тенденцію. Виявляється, в європейських країнах, де реклама тютюну заборонена, палять більше, ніж у тих країнах, де такої заборони немає. Ґрант пояснював це тим, що в тих державах, де рекламу сигарет поставили поза законом, тютюнові компанії були змушені використовувати більш творчі форми прихованого просування товару, які просто неможливо заборонити, — одяг, фільми тощо. Тому замість витрачати час і гроші грантодавців на заборону реклами в професійних тютюнових журналах, необхідно створювати центри для роботи з молоддю. Але ж для цього треба багато працювати, правда?
Автори закону цілеспрямовано демонізують рекламу тютюнових виробів. Вони явно перебільшують її потенційний вплив на поведінку споживача. У той час як результати дослідження міжнародного дослідницького центру IFAK вказують: лише 4 відсотки людей починають палити через рекламу. Проте дві третини — за прикладом друзів, родичів, колег. Тому підхід — зменшити куріння через зменшення реклами сигарет — апріорі хибний. Тим паче, що основні форми реклами тютюнових виробів на телебаченні, радіо, у друкованих ЗМІ, зовнішній рекламі вже давно заборонені.
Я не захищаю тютюн, але подібний підхід сьогодні починають демонструвати щодо реклами ліків. Потім доберуться і до парфумів, які нищать озоновий шар, і так далі. Давайте творити, а не руйнувати. Я особисто реалізував дві соціальні кампанії проти куріння. Хотів би почути, скільки їх зробили лобісти цього закону.
Щодо якості закону
— Після першого читання до законопроекту подали понад 100 поправок, робота щодо яких тривала кілька місяців. Автори закону вважають знову-таки, що це результат роботи тютюнового лобі. Як на мене, причина простіша — низька якість законопроекту. На що, до речі, у різний час вказували й Головне науково-експертне управління Верховної Ради, і Головне юридичне управління парламенту. Прикладом "високого рівня" законодавчої "майстерності" авторів законопроекту можна вважати формулювання реклами та спонсорства сигарет у пункті 2 закону. Під нього можна підвести будь-яке виробництво і будь-яку торгівлю тютюновими виробами. Можна взагалі заборонити виробництво сигарет в Україні, але чи за це насправді голосували депутати?
Щодо стимулювання корупції
— Екс-президент Віктор Ющенко полюбляв говорити, що в китайській мові слово "криза" пишеться двома ієрогліфами: "проблема" плюс "шанс". В Україні слово "заборона" наші контролюючі органи пишуть також двома ієрогліфами: "штраф" плюс "корупція". Причому в даному випадку заборона сформульована розмито. Заборонити все всім і назавжди можна. Але, як свідчить досвід, наприклад, повної заборони паління у громадських місцях, такі розмитих заборон абсолютно не дотримуються. Тому потрібний чіткий перелік, які види реклами заборонені.
Щодо процедури
— Громадські організації, що лобіювали закон, кажуть про його фальсифікацію, зокрема про вилучення з нього вищезгаданого пункту 2. Водночас є чітка норма регламенту Верховної Ради — пункт 4 статті 121: якщо жодна із поправок із новою редакцією статті не пройшла друге читання, норму вважають відхиленою. Редакцію пункту 2, яка пройшла раніше перше читання, у другому на голосування не ставили. Тому, діючи чітко за регламентом, профільний Комітет із питань свободи слова та інформації цілком справедливо подав закон без цієї норми. За таке рішення проголосували дев'ятеро із 11 членів комітету.
Щодо реакції лобістів закону
— Узагалі доволі дивними видаються будь-які розмови про фальсифікацію закону тепер. Мовляв, скасували повну заборону на рекламу сигарет. Але із початку — одразу після прийняття закону в цілому 22 вересня 2011 року, вони чудово розуміли, що ця повна заборона не була прийнята.
Представники центру "Життя", які лобіювали цей документ, 23 вересня заявили: "Обмеження багатьох видів реклами, спонсорства тютюнових виробів — це безумовна перемога для України… Водночас це не стовідсоткова заборона всіх форм реклами тютюну. Під час голосування не вистачило голосів, щоб заборонити рекламу сигарет у пунктах продажу".
Чому через місяць таке розуміння змінилося розмовами про фальсифікацію — дивно. Одна з можливих відповідей — це дешевий піар на скандалі, можливість зробити багато галасу з нічого.
Який вихід із цього скандалу?
— Найодіозніші та найвідвертіші неузгодженості цього закону виправив Комітет із питань свободи слова та інформації на засіданні 15 листопада. Аби не гальмувати й надалі набуття законом чинності й не продовжувати скандалу, який і так затягнувся, спікеру Верховної Ради варто дослухатися до позиції профільного комітету та підписати закон в узгодженій редакції.
2 
1
Коментарі
1