Про шлях України за 20 років Незалежності розповідає колишній віце-прем'єр і народний депутат, президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий, 59 років:
— Із серпня 1991-го ми мали створити державу. Із законами, управлінськими підрозділами, контролем за кордонами, оподаткуванням, бюджетом, соціальними інструментами тощо. Підпорядкувати уряду всі підприємства, бо понад 80 відсотками управляла Москва.
Друге завдання — реформувати країну в демократичну, з ринковою економікою, домінуванням приватної власності, вільним обігом капіталів і рухом робочої сили. Серцевиною таких змін мало бути технологічне оновлення виробництв. Без цього комбінати, заводи і фабрики радянського типу не могли конкурувати на світових ринках і забезпечувати зростання економіки. На оновлення нам потрібно було 10 років.
Що вдалося зробити?
— Частково деякі завдання вирішили. Провели приватизацію, ходить національна грошова одиниця, встановлені кордони, митниці. Але країну зробили під чиновництво, під бюрократичне розуміння відносин між державою і підприємництвом. У нас чиновник стоїть над людиною, а не служить громаді, як мало би бути. Це причина відставання від інших країн.
Перед референдумом 1991-го говорили, що Україна має найвищий потенціал з-поміж союзних республік. Чому ним не скористалися?
— Розрахунки робили за картинкою: виробництво, обіг товарів, доходи, заощадження тощо. Здавалося, якщо це все переставити з вузької колії на широку, то рухатимемося швидше. Але здобутки радянської імперії — власність, наука, науково-технічні розробки, валюта, золото — залишилися в Москві. Близько 200 мільярдів карбованців заощаджень наших людей на рахунках Держбанку СРСР не пішли на фінансування української економіки.
Із Москви надходили команди вивозити обладнання з підприємств, військову техніку. Ешелони нікому було зупинити, бо в перші тижні після путчу 19 серпня не було жодної влади.
За першу половину 1992 року Росія виставила рахунки за поставки нафти і газу на 3 мільярди доларів. А валюти в Україні практично не було. Почалося напівконтрабандне постачання продукції за кордон. Паралельно ходили дві не конвертовані між собою валюти — радянські рублі й українські купоно-карбованці. Тільки у Громадянську війну так було, бо кожна влада мала свої. Це руйнувало систему торгівлі, заощаджень, фінансових накопичень, інестицій.
Росія зробила багато підніжок Україні у перші роки Незалежності?
— Москва робила все, щоб ускладнити нам життя і довести світу, що українці не спроможні на державу.
Як діяла тогочасна влада?
— Тодішні наші керманичі зробили все, щоб зруйнувати економіку. Леонід Кравчук із невігластва і самовпевненості розкрутив емісію карбованців. Він надавав кредити всім, хто просив, — будівельникам, селянам. Леонід Кучма ще прем'єром створив уряд "червоних директорів". Верстат друкував купони для кредитів військово-промисловому комплексу. 9 мільярдів карбованців за три останні місяці 1992-го запустили колесо гіперінфляції. Усе зупинилося — будівництво, заводи. Підприємства перейшли на бартерні схеми. Бартер скасували аж 2000-го, коли з'явилася певна стабільність, почала надходити валюта від експорту.
Чи адекватно діє теперішнє керівництво?
— Влада вирішила, що в економіці забагато свобод і приватних ініціатив. Що у людей чимало грошей. Вирішили забрати їх і влити у великі будівельні проекти під Євро-2012. Утискання інших секторів економіки, необхідність повернення боргів через два роки обернеться економічним провалом. Ми рухаємося до поглиблення кризи, падіння виробництва і зниження рівня добробуту людей. Будемо змушені й далі залізати в борги. А це призведе до втрати національного суверенітету.
3 
1
Коментарі
3