Кабмін подав до парламенту зміни в Податковому кодексі щодо спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва.
— Найбільше суперечок було навколо заборони відносити купівлю товарів і послуги від "спрощенців" на валові витрати, — зауважує директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин, 55 років. — Тому скасування цієї норми позитивно вплине на розвиток малого й середнього бізнесу. Але потрібно поставити заслін зловживанням. Раніше підприємства використовували "спрощенців" для відмивання коштів чи мінімізації податків. "Спрощенці" працювали на підприємствах і там же отримували замовлення на послуги. Диференціація "спрощенців" на категорії розведе різні види діяльності по ставках оподаткування. Якщо підприємець має невелику ятку, де ремонтує взуття, то там великих оборотів бути не може. То для таких малозаможних людей мають бути мінімальні податки. Коли ж діяльність "спрощенця" високоприбуткова, скажімо, рієлторські чи юридичні послуги, він має платити більше. Слід тільки чітко визначити, кого до якої категорії зарахувати. А в чиновників — відібрати право тлумачити закон по-своєму і визначати категорію.
Норма про анулювання свідоцтва платника єдиного податку якраз і потрібна для боротьби з відмиванням коштів і мінімізацією доходів. Однак із корумпованими чиновниками ніякі нововведення не допоможуть. Знову будуть гарні документи, а на практиці все залишиться по-старому: малий бізнес вирішуватиме всі проблеми через хабарі.
Які податки платитимуть "спрощенці"
Змінами до Податкового кодексу всіх "спрощенців" хочуть розділити на три категорії.
1. Без найнятих робітників, об'єм доходів — до 150 тис. грн. Ставка податку — 10–100 грн.
2. До 10 працівників, а об'єм доходу — до 1 млн грн. Ставка податку — 20–200 грн.
3. До 10 працівників, а об'єм доходу — до 2 млн грн. Ставка податку — 3% отриманої виручки або 5% без сплати ПДВ.
2 
1
Коментарі