3 вересня біля посольства М'янми в Москві зібралися майже 800 мусульман на неузгоджений мітинг. Правоохоронці не втручалися, нікого не затримали.
Акцію провели на підтримку мусульманського народу рохінджа. Вони становлять близько 4% населення М'янми, решта — буддисти. 25 серпня озброєні бойовики з народу рохінджа напали на правоохоронців. Військові розгорнули операцію у відповідь. 400 людей загинули. Понад 70 тис. втекли від переслідувань у сусідній Бангладеш, за даними Організації Об'єднаних Націй.
4 вересня на заклик глави Чечні 40-річного Рамзана Кадирова на мітинг у Грозному вийшли майже 1 млн людей, повідомила місцева поліція.
— Якщо Росія підтримуватиме тих шайтанів (урядові сили М'янми. — ГПУ), я проти її позиції. У мене є своє бачення, — заявив Кадиров на мітингу.
У березні Москва разом із Пекіном заблокувала резолюцію Ради безпеки ООН про допомогу мусульманам М'янми.
"Путін укотре вляпався. Його проблема в тому, що Кадиров — це видаткова частина бюджету, а М'янма — дохідна, — пише російський журналіст 66-річний Ігор Яковенко. — У цій країні зараз зосереджені інтереси державних корпорацій РФ. Будують там металургійний завод, планують запустити першу атомну електростанцію. Місцевий ринок зброї — дуже перспективний. Військовий бюджет у $2 млрд уже дозволив цій країні закупити в Росії винищувачі й кілька десятків вертольотів. Крім того, М'янма — сфера інтересів Китаю, в хвості політики якого Путін в останні роки бовтається. Тому він із солідарності з Пекіном та інтересами своїх держкорпорацій відмовляється підтримати резолюцію Радбезу ООН, спрямовану на захист рохінджа".
— Кадиров розігрує цю карту для підняття свого рейтингу, — каже експерт Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос, 51 рік. — Показує Росії, що з ним варто рахуватись. Але він не готовий стати в опозицію до Кремля.
"Це нагадує казку про рибалку і рибку. Кадиров вимагає від Путіна все більше. Намагається в Москві поводитися, як у Грозному. Його люди тут — уже одне з найвпливовіших силових угруповань. Контролюють чималу частину легального і тіньового бізнесу столиці, — коментує у "Фейсбуку" російський соціолог Ігор Ейдман, 48 років. — Тепер Рамзан намірився визначати зовнішню політику РФ. Скоро, як пушкінська баба, запропонує Володі "бути у нього на побігеньках". Путіну все це не може подобатися. Однак до президентських виборів 2018 року різких рухів він не робитиме. А що потім? Зіткнення за владу і ресурси між ним і Кадировим неминуче".
3 
1
Коментарі