Інформаційний фронт Кремля: як Москва пробує посварити Київ та Варшаву

6

З початком російсько-української війни у 2014 році, Польща взялася активно підтримувати суверенітет і територіальну цілісність України. Окрім військової співпраці, Варшава стала одним із яскраво виражених представників Києва на європейській арені, тим самим створивши перешкоди для РФ в намаганнях дестабілізувати і окупувати нашу державу. Зі свого боку Росія активно намагається вплинути на ситуацію через інформаційні кампанії, які своєчасно запускає в залежності від інфоприводу, події чи резонансних заяв можновладців.

Ключові наративи Кремля

Осередок для поширення пропаганди, зокрема й антиукраїнської, РФ створювала в Польщі понад 15 років. За даними фахівчині з комунікацій Університету інформаційних технологій та менеджменту у Жешуві, українки за походженням Дельфіни Ертановської - сьогодні спостерігається найбільша хвиля дезінформації, фейкових новин і ненависті. Російські медіа активно намагаються створити негативний образ українських біженців у Польщі. Поширюється ідея, що українські мігранти начебто забирають робочі місця у поляків і тим самим знижують рівень заробітної плати, створюючи соціально-економічну напругу.

Також Кремль "грає" й на питанні українізації Польщі. В країні активно поширюється наратив, що держава може "втратити свою ідентичність", приймаючи велику кількість українців. В той же час, пропаганда криміналізує українців, створює образ українців як "потенційної загрози", поширюючи фейкові історії про нібито високий рівень злочинності серед наших співгромадян. Біженців намагаються показати "екстремістами", що можуть становити загрозу внутрішній безпеці Польщі.

На тлі цього все активніше просувається ще один наратив - втома від біженців. В намаганнях дискредитувати Україну як жертву агресії, пропагандисти також поширюють "меседж", що наша держава буцімто сама відповідальна за війну через недолугість політиків. Дуже часто Росія використовує й історичні конфлікти, аби посварити українців та поляків. Ці наративи розроблені для розпалювання ворожнечі між польським та українським народами, зниження рівня підтримки України у польському суспільстві та послаблення солідарності, необхідної для спільної протидії РФ. Загалом російська пропаганда напрочуд гнучка і вправно підлаштовується під будь-які інформаційні приводи.

Основні канали та методи поширення дезінформації в Польщі

Російська пропаганда використовує в Польщі вже звичні канали поширення пропаганди, локалізувавши їх. Активно використовуються соціальні мережі , як-от Facebook, Twitter, Telegram, де тиражуються фейкові новини, маніпулятивні відео та дезінформаційні меми. Фейкові акаунти та боти імітують місцевих громадян, що посилює вплив таких повідомлень.

На відміну від України, найбільш популярною соціальною мережею для поширення дезінформації в Польщі є Facebook, але наразі стрімкої популярності почав набирати Telegram. Як повідомила Дельфіна Ертановська в коментарі Gazeta.ua, це відбувається, бо компанія Meta (володіє Facebook та Instagram. – Gazeta.ua) почала блокувати фейки та дезінформацію, а в Telegram можна публікувати будь-що. Крім того, фахівчиня додала, що активно російська пропаганда використовує і відеохостинг Youtube. Там пропаганда поширюється через блогерів-ворожок, шарлатанів, які стверджують, що мають надздібності, псевдоекспертів тощо.

 

В Польщі також працюють проросійські вебсайти, які поширюють антиукраїнські наративи та підривають національні та європейські цінності. До прикладу, РП одна з щонайменше 19 країн ЄС, в якій працює мережа російської дезінформації Pravda. Усі веб-сайти кремлівської мережі Pravda використовують одні й ті ж джерела, зокрема російські державні чи контрольовані ЗМІ, такі як ТАСС, РІА Новини, Лента.Ру, Царьград тощо. Також Telegram-канали російською мовою, які автоматично перекладаються на місцеві мови; рідше - авторитетні джерела, якщо інформацію можна подати під вигідним "соусом".

 

Ще одним джерелом дезінформації в Польщі є політичні сили. Однією з партій, що чітко транслює ідеї Росії є "Конфедерація свободи і незалежності". До прикладу, її люблінський представник Рафал Меклер активно брав участь у лютневих антиукраїнських фермерських протестах, роздавав коментарі, поширював фото і відео.

Як повідомила Дельфіна Ертановська, регіональні та місцеві (сільські) політики часто стоять за антиукраїнськими протестами.

"Такі політики проводять зустрічі по маленьких містах та селах в місцевих будинках культури. Там піднімаються питання патріотизму, історичні питання та питання віри і цінностей", - наголосила фахівчиня.

Інший політик від партії "Конфедерація свободи і незалежності"– Гжегож Браун. Він також підтримує РФ і налаштовує суспільство на те, що з Росією необхідно налагоджувати близькі, партнерські стосунки. В червні 2024 року Гжегож Браун оприлюднив відео як невідомі знімають український прапор з кургану Костюшка в Кракові. Згодом він виклав пост з відео, в якому пообіцяв віднести прапор в українське консульство. Цікаво, що в дописі Гжегож Браун поставив декілька хештегів: "зупиніть українізацію Польщі", "дружина Брауна", "щоб Польща була Польщею".

Одним з найбільш відомих польських політиків, що підтримує риторику Кремля, є ексдепутат Європейського парламенту Януш Корвін-Мікке. За даними реєстру іноземних пропагандистів терористичного режиму Російської Федерації, який створила OSINT-агенція Molfar, він дотримується чіткої позиції про те, що повалення режиму Януковича відбулося за прямого втручання США, збройний конфлікт в Україні спровокований не Росією, а США, виправдовує анексію Криму. Після 24 лютого 2022 року він на своїх сторінках в соціальних мережах писав, що саме Україна почала війну, що Україна стоїть за вбивствами людей, поширював фейки й діпфейки. Більш того, Януш Корвін-Мікке дуже добре володіє російською і навіть виступав на російському телебаченні.

 

Ще одним проросійським "інфлюенсером" з Польщі є головний редактор інтернет-видання "Jednodniowka Narodowa", завідувач бібліотеки славістики філологічного відділення Університету м. Лодзь Адам Сміх. Він покладає відповідальність за авіакатастрофу малайзійського літака "Boeing 777-200" на Україну, а в своїх публікаціях звинувачує керівництво України у героїзації "злочинців" ОУН-УПА. Це не поодинокі випадки, а чіткі антиукраїнські дії прихильників Кремля в сусідній країні.

Вже звично для себе Росія також використовує церкву для поширення антиукраїнських наративів. На переконання фахівчині Дельфіни Ертановської, найбільш вразливі до російської пропаганди в Польщі саме релігійні люди, самотні люди, а також група людей віком від 18 до 35 років без вищої освіти, неодружені та фінансово неспроможні.

В Польщі також зросли атаки російських і білоруських кібердиверсантів загалом, за даними фахівців, фіксується щонайменше 10 таких атак на день на різні організації. Однією з найзнаковіших стала атака на Академію військового мистецтва Польщі в липні 2023 року перед Самітом НАТО у Вільнюсі. Тоді було викрадено чималу базу інформації, включаючи персональну інформацію військових посадовців країни.

Чергове загострення відносин між Києвом та Варшавою

Точкою відліку нового періоду відносин було б логічно вважати протести польських фермерів, які мітингували за обмеження імпорту сільськогосподарської продукції з України на початку року. Хоча обурення польських фермерів щодо імпорту зерна мало реальне економічне підґрунтя, російська пропаганда активно використовувала ситуацію, щоб загострити конфлікт між країнами. В лютому аграрний рух переріс у політичну і відверто антиукраїнську акцію.

 

Фермери використовували символіку СРСР, антиукраїнські лозунги та навіть плакат із закликом до російського диктатора Володимира Путіна "розібратися" з Україною, що є прямим виправданням військової агресії Кремля (наразі з цього приводу тривають суди - ред.). Тоді вже ексочільник МЗС України Дмитро Кулеба наголошував, що вдале загострення серед польських протестувальників на тему України — результат роботи спецслужб РФ.

 

Згодом Росія вдавалася до маніпуляцій на темі збиття російських об'єктів, що зайшли в повітряний простір Польщі.

"Кремлівська пропаганда також фігурувала і у випадках порушення польського повітряного простору російською ракетою X-55 та дроном Shahed. В інформаційний простір просувалися наративи про те, що це стається через те, що Польща допомагає Україні, зокрема й надає зброю. У такий спосіб Росія намагається поляризувати польське суспільство та посіяти розбрат ", - відзначила Ертановська.

Російська пропаганда останнім часом також активно використовує Волинську трагедію як інструмент для загострення польсько-українських відносин. Маніпуляція цією історичною темою допомагає пропаганді підсилювати націоналістичні настрої, провокувати недовіру та знижувати підтримку України серед поляків. В мережі росіяни поширюють фейки та дезінформацію, а прокремлівські пропагандисти не пропускають можливості маніпулювати цією чутливою темою. На переконання Дельфіни Ертановської, - це не що інше, як частина інформаційної війни проти України. Часто тему Волинської трагедії підіймає радикально налаштована частина суспільства, зокрема прихильники праворадикальних партій.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нацгвардія обирає на тендерах найдорожче: силовики відхиляють пропозиції, які б зекономили мільйони

"Дуже багато пропаганди наразі сфокусовано на Волинській трагедії. Влада в свою чергу часто згадує про це в ЗМІ, адже є "рабами" ситуації напередодні президентських виборів в Польщі в 2025 році. Я думаю, що такі суперечки найімовірніше будуть часто точитися до виборів, але це ніяк не пов'язано з головуванням Польщі в ЄС і майбутнім вступом сюди України", - прокоментувала ситуацію Дельфіна Ертановська.

Протидія кремлівській пропаганді в Польщі

Вдаючись до таких інформаційних кампаній, РФ все більше налаштовує польське суспільство проти України, що може сильно повпливати не тільки на відносини між країнами, а й на обороноздатність нашої держави. В середині вересня міністр оборони України Рустем Умєров і глава МЗС Польщі Радослав Сікорський обговорили роль польської сторони у розбудові української оборонної промисловості, зокрема можливості залучення ресурсів ЄС.

 

Незважаючи на те, що така ініціатива з точки зору бізнесу та економіки була б дуже вигідною для обох країн для обох держав, на думку Дельфіни Ертановської, реакція громадян буде передбачуваною.

"Польське суспільство надто маніпулюється російською пропагандою та інформаційною війною. Інформація про таку співпрацю виллється у лавину ненависті, критики та ненависницьких коментарів. Наразі в Польщі ще є велика група людей, яка бачить реальну загрозу з боку Росії, але не можна забувати, що з часом вона стає все менше", - коментувала фахівчиня раніше.

З огляду на це, Україні потрібно терміново діяти, аби не дати Росії впливати на суспільну думку громадян Польщі. Необхідно побудувати стійку інформаційну політику, яка б забезпечила швидке реагування на пропагандистські кампанії, викриваючи неправдиві повідомлення та спростовуючи фейки. Також важливими є просвітницькі кампанії, які роз'яснюватимуть реальний вплив України на польську економіку та сприятимуть формуванню більш збалансованої громадської думки.

Співпраця з польськими медіа допоможе поширювати правдиву інформацію про Україну та зміцнювати польсько-українське партнерство. Україна може сприяти обміну між українськими та польськими журналістами. Крім того, робота з українською діаспорою є важливим ресурсом у протидії дезінформації. Українці, які працюють і живуть у Польщі, можуть допомогти пояснити полякам справжні причини та наслідки війни, знизити рівень напруження та сприяти розвінчанню міфів.

×