Україна створює Консультативну раду з бойовиками

 

11 березня в Мінську представники України, Росії, Організації з безпеки та співробітництва в Європі й так званих ЛНР і ДНР домовилися створити Консультативну раду.

Завдання органа — вироблення пропозицій щодо політичних і правових рішень урегулювання конфлікту. Зокрема, стосовно виборів в окремих районах Донецької й Луганської областей. Ухва­ли матимуть рекомендаційний характер, йдеться в протоколі. До складу комісії входитимуть по 10 представників від України й ОРДЛО, по одному з правом дорадчого голосу від ОБСЄ, Росії, Німеччини та Франції.

Остаточне рішення про створення Консультативної ради збираються підписати 25 березня.

— Відповідно до Мінських домовленостей, ми зобов'язалися узгодити декілька питань із представниками окремих районів Донецької та Луганської областей. Насамперед конституційну реформу в частині децентралізації. А також місцеві вибори, — каже глава Офіса президента 48-річний Андрій Єрмак. Він із Леонідом Кучмою підписав протокол від України. — Жодних кроків, що створювали б правове поле для представників ОРДЛО чи їхнього визнання, не існує. Жодних прямих перемовин.

14 березня, в День добровольця, у Києві учасники Маршу патріотів пройшли колоною від Михайлівської площі до Офіса президента. На мітингу вимагали не підписувати домовленостей із ворогом, не проводити вибори на Донбасі до повного контролю української влади над окупованими територіями, не відводити війська, не ігнорувати Крим у переговорах "нормандського формату" між лідерами Німеччини, Франції, України й РФ, не переслідувати військових і волонтерів. У марші взяли участь майже 10 тисяч осіб, за даними організаторів.

— Згода української делегації на пропозицію створити таку Консультативну раду суперечить націо­нальним інтересам. Посилює тезу, що на Донбасі не збройна агресія Росії проти України, а конфлікт між Києвом і якимись повсталими республіками, — пояснює політолог Михайло Басараб, 42 роки.

— Київ фактично допомагає Москві позбутися відповідальності за агресію й отримати статус наглядача за конфліктом. Ця рада з часом повністю замінить "нормандський формат", оскільки залучить усіх його учасників, ОБСЄ і представників самопроголошених республік. Франція та Німеччина схвалять, якщо Україна погодиться. У них на часі — проблеми економіки й коронавірус.

Спершу цей майданчик візьметься за обговорення численних деталей. Не­зчуємося, як за кілька місяців Росія остаточно перестане фігурувати як окупант і набуде статусу спостерігача. А Україна потоне в переговорному процесі з ЛНР і ДНР. Війна триватиме. Це вдарить по статусу й рейтингу Зеленського, збурить суспільство. А це вже шлях до справжнього громадянського протистояння, чого й прагне Росія.

Маємо вимагати іншого підходу. Політичне врегулювання повинно бути фінальним етапом можливих домовленостей із Росією, а не розпочинати з них вирішення конфлікту. Спочатку мусять припинити вогонь. Далі — вивести російські війська за межі України. Дати можливість Києву відновити контроль над кордоном, відшкодувати збитки за окупацію.

— Це підписання капітуляції в умовах пандемії, — каже дипломат 54-річний Роман Безсмертний виданню "Бук­ви". — Цей документ виплив якраз після того, як Віктор Медведчук (народний депутат від "Опозиційної платформи — За життя", кум Володимира Путіна. — ГПУ) злітав у Москву, а радник секретаря Ради нацбезпеки й оборони Сергій Сівохо хотів презентувати свою "платформу порозуміння". Мені все це здається розробленим у Кремлі планом. Я б на місці СБУ звернув увагу.

×