У грудні 2013-го депутат Польського Сейму Малґожата Ґошевська роздавала гарячий бігос на київському Майдані. Пізніше ночувала разом із учасниками протесту в Будинку профспілок. Сподівалася, що це їх врятує від штурму.
Тепер часто відвідує зону АТО. Сприяє доставці гуманітарної допомоги з Польщі в Україну. Буває, їде власною машиною, вщерть заповненою речами.
Побувала також в Одесі, де зустрічалася із заарештованим громадянином Польщі Олександром Орловим, 61 рік. Його протягом чотирьох років утримують в СІЗО без вироку. Прокуратура звинувачує Орлова у причетності до вбивства одеського чиновника. Правозахисники ж вважають, що це — розправа за боротьбу з корупцією.
— Я не знала Орлова з його журналістської діяльності, — говорить 49-річна Малґожата Ґошевська. — Чула, що він вів інтернет-портал, боровся з корупцією. Багато писав про зловживання. Можливо, це і є причиною його ув'язнення і судової тяганини. Спостерігаю за судовим процесом і за тим, що з ним намагаються зробити у СІЗО. За ставленням до нього Одеської прокуратури і суду. Цього достатньо, щоб дійти висновку: ув'язнення Орлова, найімовірніше, не має нічого спільного із замовленням убивства. Це — політична справа. Певно, він дуже комусь допікав своєю діяльністю.
Після чотирьох років драматичних умов у СІЗО стан здоров'я Олександра Орлова вимагає рішучого втручання. Звідси — мої дії у цій справі.
Чому вирішили цим займатися?
— Нещодавно повернулася з Грузії, де знову відвідувала у в'язниці колишніх високопосадовців, які тісно співпрацювали із Саакашвілі. Це — колишній міністр внутрішніх справ і пізніше — прем'єр-міністр Вано Мерабішвілі, колишній мер Тбілісі Ґіґі Уґулава. Вони є політичними в'язнями і перебувають у важких умовах. Але тюрма у Грузії відрізняється від тюрми в Україні. Там певні зміни вдалося впровадити ще за президентства Саакашвілі. А в українських тюрмах досі керують ув'язнені та мафія.
Також ув'язнені, аби вижити, мають отримувати їжу з волі. Бо тюремну їсти неможливо. Це є приводом для додаткового приниження одних в'язнів і надання привілеїв — іншим. Оскільки одному можна носити передачі, а іншому — ні. Одному надають можливість зберігати це все в холодильнику, а іншому — ні. Як, наприклад, Орлову. Але, разом із продуктами, можна передати все — аж до наркотиків. Або гроші, за які їх можна придбати. Якщо Україна не змінить цього, значить вона погоджується з тим, що в'язницями керують злочинність і мафія.
Це — серйозні звинувачення.
— Я бачила цю в'язницю. З розповіді Орлова знаю, якою є його камера. Він не може допроситися медичної допомоги. Її один раз надають, другий раз — ні. Це означає, що цю людину в СІЗО карають додатково. Він відчуває серйозний біль, бо мав операцію з видалення каміння з нирок. Та кілька днів мусив чекати, щоб його забрали до лікарні й прооперували.
Якою була реакція працівників СІЗО, коли вони побачили депутатів Польського Сейму?
— Ми зустрічалися з начальником СІЗО, а також — із заступником голови Приморського районного суду Одеси. Звісно, всі були дуже люб'язні. Я пояснила, що не вимагаю звільнення Орлова без рішення суду. І не стверджую, що він є невинним. Я хочу, щоб усе відбулося згідно з нормами закону. Попросила начальника СІЗО, щоб дозволив Орлову мати в камері холодильник. Щоб його перевели до одноосібної камери, бо він почувається в небезпеці. Незадовго до нашої зустрічі його сильно побив співкамерник. Після нашого візиту Орлову чітко сказали, щоб він був обережний. Що ці депутати повернуться до Польщі, а він там залишиться. І з тієї камери може вже не вийти.
Заступник голови суду сказав, що Олександр Орлов — надзвичайно небезпечна людина. Що був співучасником організованого злочинного угруповання і загрожує життю суддів.
Про судове засідання треба сказати окремо. Про яку європейську цивілізацію можна говорити, якщо ув'язнені в залі суду утримуються в клітках, як дикі звірі? Україна обурюється засудженням викраденої з території держави Надії Савченко. У суді її утримують у клітці. Україна критикує судову процедуру Росії, але водночас робить так само.
Ви особисто вірите Орлову?
— Найкращі докази його правоти я побачила під час засідань суду. Засідань, які, фактично, не відбулися. Заступник голови суду переконував нас, що це саме через Орлова справа триває вже 3,5 року. Але ми побачили, що це — неправда. Бо перше судове засідання не відбулося через відсутність жінки одного зі співкамерників, а фактично — обвинувача Орлова. А друге — через те, що в суд нібито було підкладено бомбу. Державні структури у випадку такої загрози повинні діяти блискавично. Натомість від моменту, коли ми дізналися про це, до евакуації минуло 40 хвилин. Отже, ця нібито бомба насправді була виправданням, щоб зірвати засідання. Пізніше заявили, що засідання не відбудеться через неявку обвинуваченого. Але ж його спеціально не привезли.
Справа Олександра Орлова є певним символом, що кидає тінь не лише на польсько-українські відносини, а й на українські реформи. Орлов є поляком, але те, що коїться у в'язниці, має стосунок, передусім, до українців. І це треба змінювати.
3 
1
Коментарі