Цими тижнями Київ дочекався майже небувалого: припинили зростати ціни на нерухомість. Тепер столиця завмерла: а раптом квартири почнуть ще й дешевшати?
Щоб зрозуміти, чи почнуть і як швидко, треба трохи поміркувати над природою капіталу. Не так важливо, де конкретно він працює: у сфері будівництва квартир чи продажу цукерок. Природа його на всіх ринках загалом однакова — прагне туди, де найбільші прибутки. Але таких ласих місць на всіх не вистачає. Тоді капітал починає підвищувати норму прибутку в інший спосіб: нагрівати якийсь конкретний ринок, нарощувати там ціни. І робить це доти, доки той не лусне.
При цьому капіталіст або сподівається, що його особисто цей крах не торкнеться, або ж свідомо йде на це, заздалегідь підготувавши собі "запасні аеродроми".
Отож сам "накачувальник" зупинитися не може. Така природа. Його треба зупинити. Мають бути встановлені верхні планки, що обмежуватимуть норму прибутку, темпи зростання цін, особливо нематеріальних активів тощо. Тобто повинна бути чітко позначена межа, за якою починається небезпека. І це має зробити держава, причому правовими методами.
Світові не вистачає здорового консерватизму
Однак нинішня світова фінансова криза показала, що сучасні держави як не вміли, так і не вміють запобігати перегріванню ринків. Причому незалежно від того, діють у цій державі відповідні юридично-правові норми, чи вони навіть не розроблені. Тут усьому світові не вистачає здорового консерватизму.
Вважають: що вище ділова активність, що швидше дорожчають інтернет-проекти й інші нематеріальні активи, що більше видають іпотечних та інших кредитів, то ліпше. Але нескінченно-бурхливого розвитку не буває. І держава має дбати не тільки про гальмування падінь, але й про запобігання неприродно швидкому зростанню, перегріванню того чи іншого ринку. Тому що це зрештою призводить до кризи. Якраз оце все ми зараз і спостерігаємо.
У цьому світлі стає зрозумілим, коли почне дешевшати київська нерухомість. Нині цей ринок переживає цікавий період: спочатку його перегріли, а тепер утримують у стані постійної стагнації. Виявляється, вона можлива й на височенному рівні цін.
Тому попереду два варіанти.
Перший: наша країна оперативно розробляє закони та інші нормативно-правові акти, які встановлюють економічно регульовані верхні планки та вберігають наші ринки, зокрема й ринок нерухомості, від зайвого і шкідливого перегріву. Поки що таких нормативів у нас нема, навіть у законопроектах.
Другий варіант: держава продовжує свою бездіяльність і ринок неминуче обвалюється. Від цього програють навіть ті, хто в дні паніки зможе задешево придбати квартиру, бо й по них у підсумку вдарить загальна криза. Після обвалу ринку житла постраждають будівельні підприємства, виробники будматеріалів, транспортники, банки, страховики. Різко впаде купівельна спроможність населення. Олігархи зазнають збитків і перестануть вкладати гроші в економіку. Страждатимуть усі, навіть бомжі — у сміттєвих баках поменшає порожніх пляшок.
3 
1
Коментарі