У суботу на з'їзді партії Українська платформа "Собор" затвердили список кандидатів у народні депутати. Очолили його письменники брати 45-річні Віталій та Дмитро Капранови. Черговість визначали за алфавітом по імені.
— Політика прийшла до нас сама, — каже Дмитро Капранов. — Це мобілізація, і ніде від цього не дінешся. Якщо зараз, не спробувати вирішити все мирним шляхом, то не буде вже наступних виборів або буде серйозне кровопролиття і втрата територіальної цілісності України. Тому що влада зараз закручує лещата і колись цей тиск рвоне.
— Війна вже прийшла фактично в кожну хату, — додає Віталій Капранов. — Можна не брати участі в цій війні, умити руки, сказати — ця війна мені не подобається, вона не моя, — і піти. Але людина, яка цього не зробила, фактично вже опиняється в політиці. Чи то в списку, чи в спостерігачах. Як 2004 року, коли не було людей, які б не були в політиці.
Яка мета вашого походу на вибори?
Віталій:
— Хочемо донести до людей інформацію, що є отака несподівана й нетипова для України, навіть унікальна, ініціатива, коли партія поступається в списку всіма місцями на користь людей із громадським авторитетом. Сама така спроба заслуговує на повагу і на підтримку. Сподіваємося, що більшість людей, які знають, хто ми такі, нас підтримають. Ми свою позицію не зрадимо і кажемо, що йдемо в бій.
У чому бачите основне завдання в політиці?
Дмитро:
— Будуть великі підтасовки, фальсифікації і боротьба з ними тільки одна — явка виборців на дільниці. Наше завдання — мобілізувати людей. Ми перемогли масштабні фальсифікації 2004 року, коли на дільниці прийшли 29 мільйонів виборців. Цього разу очікується близько 20 — це катастрофа, бо влада намалює собі 300 місць у парламенті.
Люди повністю зневірилися в чинних політиках. До нових облич немає довіри, тому що вони якісь неукраїнські або невідомо звідки вилізли. Ми проти Кличка нічого не маємо — хто вирішив голосувати за Кличка, голосуйте за Кличка. Хто вирішив голосувати за Об'єднану опозицію — голосуйте за них. Але тих, хто не знають, за кого голосувати, тих, хто не можуть довіряти їм — майже половина. Ми готові представляти їхні інтереси.
Без кампанії і фінансування дуже важко донести до людей інформацію та мобілізувати їх. Як збираєтесь це робити?
Віталій:
— Нашим дідам і прадідам, коли вони брали зброю і йшли в ліс, теж не було легко. Але ситуація сьогодні така, яка є. Наступних виборів може просто не бути.
Зараз багато письменників, акторів, громадських діячів потрапили в списки партій. Як ставитися до цього?
Дмитро:
— До того, що вони ідуть — ми ставимося добре. Але якщо ідуть прикрасою до столу, як свого часу ходили Руслана і Вакарчук, якщо не збираються працювати у Верховній Раді, то тоді ходити не варто. Бо особисто ми будемо відслідковувати всіх, хто голосує за інших і будемо реально ламати руки (брати займалися греко-римською боротьбою. — "ГПУ"). Це не передвиборні обіцянки, а попередження.
Ви казали, якщо перед виборами побачите, що до парламенту не потрапляєте, то зніметеся з виборів на користь якоїсь опозиційної сили. Яка сила це буде, вже вирішили?
Дмитро:
— Оце ж і біда. Ми чому і вляпалися у цю історію, бо не знаємо, за кого голосувати. Якби знали, чого б ми йшли у парламент?
Віталій:
— У нас роман недописаний, нам зараз дуже цікаво працювати в музично-поетичному напрямку, у нас "Історія України" недомальована до кінця. Тобто є свої видавничі й творчі плани. Нам значно краще кинути папірець в урну й піти працювати, якби ми знали, що в цьому папірці треба написати.
Якими будуть парламентські вибори?
Віталій:
— Люди отямляться і станеться невеличке диво. Воно полягає в тому, що влада і опозиція зайняті, вони там один одного мочать і прогледять нову силу, що втрутиться несподівано за допомогою людей. Ми сподіваємося, що це буде наша сила, але якщо не наша — то за неї і голосуватимемо.
Має прийти нова сила, що стане каталізатором перегруповання, а може, й руйнування цієї Верховної Ради.
2 
1
Коментарі