Існує таке поняття — "суспільний договір". Грубо кажучи, мається на увазі, що жителі країни домовилися чимось жертвувати заради спільного існування. Жертвувати грошима — платити податки, жертвувати свободою дій — виконувати всі, навіть невигідні персонально тобі закони. По суті, це договір про заснування держави.
В ідеалі, перед отриманням паспорта громадянина людина повинна розписуватися під таким договором — зобов'язуюся виконувати Конституцію, закони України. А держава у відповідь повинна гарантувати те, те і те.
Цього в нас нема і навряд чи найближчим часом буде. Але виконання громадянами законів ніби передбачається за замовчуванням. Передбачається й виконання державою своїх функцій — захист прав і свобод громадян, охорона законності та правопорядку.
Нинішня наша держава своїх функцій не виконує. Законності нема, захисту прав і свобод нема, правопорядку нема. При вигляді міліціонера хочеться перейти на інший бік вулиці, хоча ніяких законів не порушував. Кажуть, що при наїзді міліції люди вже звертаються до бандитів за захистом. У тих хоча б є поняття. Що для вас звучить страшніше: маніяк-убивця чи податковий інспектор? Терорист чи митник? "Аль-Каїда" чи "Беркут"? Відповіді очевидні.
Тобто держава порушує цей самий суспільний договір. А якщо суспільний договір серйозно порушений чиновниками, то чому повинні його виконувати звичайні громадяни? Чому ми повинні платити податки? Чому повинні стояти в чергах за якимись нескінченними довідками? Чому повинні виконувати вимоги розплодившихся здирників у погонах?
Причина є. Ми повинні виконувати все це заради самозбереження. Інакше нас оштрафують, дадуть по морді, посадять у в'язницю. А ми цього боїмося.
Давайте згадаємо американський вестерн. У мексиканське село вривається банда і встановлює свою владу. Найсміливіших банда розстрілює. Решта бояться і покірно несуть їм гроші, терплять приниження й побої. Або фільм про мафію. У магазинчик заходять кілька биків із бітами й кажуть: тепер ми будемо тебе, козла, захищати, а ти нам за це будеш платити. І хренакс підзахисного по голові. Підзахисний боїться і платить.
Бачите відмінності цих банд від нашої влади? Я — ні. Яка мораль написаного? Мораль кожен може вивести сам. Простір для роздумів тут величезний. Скажу лише очевидне.
Не треба ставитися до цієї влади як до чогось, що має на щось право. Право в них тільки одне — право сили. Ніякою законністю тут не пахне. І причина підкорятися насильству цієї влади теж тільки одна — страх. Ця влада окупаційна. Хто співпрацює з нею — поліцаї.
Усе ще не вірите? Тоді згадайте поведінку вищих держчиновників. Вони відгородилися від нас 3-метровими парканами. Їздять у супроводі мало не танків. Вони ходять навіть у школи та монастирі в оточенні десятків охоронців. Так поводяться призначені виборцями державні менеджери? Ні, так поводяться на тимчасово окупованій території. Ключове слово — тимчасово.
3 
1
Коментарі
1