— Можемо гарантувати, що це боляче вдарить по майбутньому України. Будапешт блокуватиме будь-які вигідні Києву ініціативи у міжнародних організаціях, особливо в Євросоюзі, — говорить міністр закордонних справ Угорщини 38-річний Петер Сіярто 26 вересня. Напередодні президент Петро Порошенко підписав закон "Про освіту".
Його ухвалила Верховна Рада 5 вересня. Раніше законодавство дозволяло національним меншинам засвоювати всю шкільну програму рідною мовою. Тепер із п'ятого класу діти навчатимуться державною, а мову нацменшини зможуть вчити як окрему дисципліну. Якщо вона належить до мов ЄС, можливе викладання нею кількох предметів.
У відповідь Угорщина звернулася зі скаргою в Організацію безпеки та співробітництва в Європі й Організацію об'єднаних націй. Мовляв, закон порушує права нацменшин. Його критикують також Румунія, Молдова, Польща, Греція та Болгарія.
"Головною метою українських законотворців є максимальне обмеження інтересів мільйонів російськомовних жителів України", — заявили в міністерстві закордонних справ РФ.
Майже 400 тис. дітей у 735 навчальних закладах України навчаються мовами національних меншин. Як правило, українська в них є лише як предмет. Торік 60% школярів з угорської та румунської меншин не набрали мінімальних балів і не склали зовнішнє незалежне оцінювання з української мови, кажуть у Міносвіти.
"Україна не повинна відмовитися від національних інтересів через позицію Угорщини щодо її закону "Про освіту", — пише у "Фейсбуку" політолог Тарас Березовець, 42 роки.
— Не варто впадати в песимізм через погрози з Будапешта. У конфлікті з Україною ЄС не підтримуватиме угорців. Ті хочуть учити етнічних угорців, українських громадян, лише їхньою мовою, але за рахунок бюджету України. Готувати для себе робочу силу в іншій країні, не витрачаючи ні копійки.
Президент мусив підписати закон "Про освіту", бо тисячі громадян вважали зайвим вивчати мову своєї країни".
— Освітній закон варто було ухвалювати хоча б для того, щоб виявити — хто є хто в українській політиці, — каже політолог 47-річний Сергій Таран.
— Коли на Сході і Заході проти, а країна все одно ухвалює власне рішення — це й означає бути суб'єктом, а не об'єктом міжнародної політики. Почнеться найцікавіше. Коли зовнішній тиск посилиться, хтось із наших політиків на зарубіжних майданчиках уперто захищатиме закон. А хтось вигнеться в дулю, аби заробити чужі політичні срібняки.
3 
1
Коментарі