Державне підприємство "Антонов" ремонтуватиме російські Ан-124–100 "Руслан" в Ульяновську. В обмін на це компанія отримає технічну документацію. Вона потрібна для підтримки військово-транспортних літаків Іл-76, які використовує українська армія.
На підприємстві розповіли, що перевірка технічного стану російських "Русланів" відбуватиметься після узгодження з міністерствами і відомствами України. Мовляв, російська компанія "Волга-Днепр", з якою працюють українці, не входить до санкційного списку Ради нацбезпеки та оборони від 2015 року. Співробітництво з нею не заборонене. А "Руслан" — літак цивільної авіації.
"Невиконання обов'язків підтримувати цивільні літаки марки Ан призведе до міжнародних санкцій. Зокрема — втрати ліцензій розробника, заборони міжнародних польотів для Анів. А також до передачі функцій розробника іншим органам", — стверджує прес-служба підприємства.
Торік у вересні "Антонов" обіцяв припинити співпрацю з компанією "Волга-Дніпро" до кінця 2016-го.
— Без співпраці з українським заводом і виданих ним сертифікатів льотної придатності літаки не зможуть приземлитися в аеропорту жодної з європейських країн, — каже військовий експерт 64-річний Валерій Романенко. — Подібна ситуація виникла і з російськими військово-транспортними літаками Іл, що перебувають на озброєнні Мелітопольської бригади транспортної авіації України. Не маємо на них жодної документації, хоча можемо ремонтувати в Миколаєві без допомоги РФ. Росіяни запропонували такий обмін: вони дадуть сертифікати на наші літаки, а ми — на їхні.
— "Руслан" може виконувати військові завдання, якщо буде завантажений технікою або десантниками, — зазначив у ефірі "Громадського радіо" експерт із озброєнь 49-річний Сергій Згурець. — Співпраця у військовій галузі з російськими підприємствами припинена. Але не в цивільній сфері. Тонка межа між цими напрямками часом спричиняє розрив мозку в громадянина. З одного боку він чує, що Росія — агресор, з другого — стаються такі речі.
— Ми продовжуємо співпрацювати з Росією в усіх сферах. Крім військової, — говорить економіст Олександр Охріменко, 53 роки. — Йдеться про металургійні, машинобудівні, хімічні підприємства. Вони орієнтовані на РФ. Відмова від співпраці знищить їх. Попри війну, 10 відсотків нашого експорту йде до Росії. Якщо розірвемо співпрацю, це буде удар по нашій економіці. Цього хоче Путін.
— У структурі нашої торгівлі з Росією зараз немає нічого стратегічно значущого. Не постачаємо військові чи вироби подвійного призначення, — каже економіст 51-річний Борис Кушнірук. — Звідти ми імпортуємо вугілля, нафтопродукти, скраплений газ, мінеральні добрива, металургійну продукцію, паливо для ядерних станцій. Функціонування ядерних станцій потрібно узгоджувати з Міжнародним агентством з атомної енергії. Тому перейти з одного виду палива на інший дуже важко.
У нас виросли експорт та імпорт із Росією (у митній службі РФ заявили, що обіг торгівлі з Україною в січні–серпні 2017 року становив понад $7,7 млрд зріс на 25%. — ГПУ). Але вони не мають стосунку до високих технологій.
Не варто зовсім обривати співпрацю з Росією. Для неї торговельний оборот з Україною не має серйозного економічного значення. А для нас РФ залишається суттєвим джерелом доходів. За цим стоять десятки тисяч робочих місць.
У гібридній війні виграє той, хто встоїть економічно. Час грає на нас.
2 
1
Коментарі