Андрій Хливнюк відмовився від концертів у Росії
Найбільше нагород музичної премії "Селекція" отримав гурт "Бумбокс". За максі-синґл "Люди" групу відзначили в номінації "Альбом року". Лідера "Бумбоксу" Андрія Хливнюка назвали вокалістом і артистом року.
Політтехнолог Олексій Ковжун, музичний журналіст Філ Пухарєв та музикант Денис Блощинський пояснюють вибір експертів
Олексій КОВЖУН, 47 років, політтехнолог:
– Квоти на україномовні пісні підняли цікавість до вітчизняної музики. Програмні директори радіостанцій почали виходити зі своїх офісів і шукати таланти. Так працює радіо, наприклад, в Англії.
Цю премію можна порівняти з "Оскаром". Зазвичай, якщо хтось отримує багато нагород, це означає одне з двох: або це щось надзвичайне, або поганий рік. У нашому випадку не бачу ні того, ні другого.
Чогось особливого за 2016-й "Бумокс" не зробив. У гурту синкретичний стиль. Використовують найкраще з музики всіх поколінь. Плюс – грають музику різну, але впізнавану.
Колись мій друг узявся видавати музичний журнал "Рок". Тоді я привіз йому з Лондона часопис Music. Номер був присвячений лише клубній танцювальній музиці. А в українському журналі були цікавинки опери, новинки джазу, й лише кілька сторінок дісталися року. Всі ці назви жанрів – маркетингові, щоб було зрозуміло, на яку поличку ставити. Їх давно треба розширити. Бо виходить, що рок-премію отримує хіп-хоп гурт "Бумбокс".
Британець Девід Бові в кожному альбомі був іншою людиною та іншим музикантом. З комерційної точки зору формула поп-культури звучить як "такі ж, але інші". Тобто впізнаване, але змінене. З одного боку, треба не втратити тих, хто вже любить тебе. З другого – розширити аудиторію. У "Бумбокса" це виходить.
Їхні пісні – лірика передмість. Балансують між високим стилем і зрозумілістю.
Філ ПУХАРЄВ, 25 років, музичний журналіст:
– У "Бумбокса" була найбільша кількість номінацій. Тому не дивно, що й нагород вони отримали більше за інших музикантів. Із "Вокалістом року" й "Артистом року" все зрозуміло. Торік гурт відкатав великий тур, тож ці старання не могли не помітити експерти.
Перемога в "Альбомі року" викликає запитання. "Люди" – це не альбом, а максі-синґл. Хоча вмістив різні за настроєм пісні: динамічний і підривний трек "Рок-н-рол" та ліричну й філософську композицію "Люди".
"Бумбокс" зараз – другий гурт в Україні після "Океану Ельзи". "Олімпійський" він ще не збере, але Палац спорту в них уже був. З часом буде і стадіон.
Звучання "Бумбокса" змістилося з хіп-хопового у більш роковий бік. Хливнюк менше читає реп і більше співає. А нещодавно склад гурту поповнив клавішник Павло Литвиненко. Це додало джазово-імпровізаційних нот.
Ранні тексти нагадували потік свідомості. Але в них вистачало яскравих зачіпок, як у "Зцапала-злапала". Такі пісні ставали хітами. За роки стиль Хливнюка як автора текстів не дуже змінився. Але почав писати на серйозні теми – про Майдан, про нетрадиційну красу.
Андрій Хливнюк не вписується в жодну нішу в позамузичному значенні цього слова. Пробував стати "обличчям із ящика" – брав участь як суддя в шоу "Х-Фактор". З цього нічого не вийшло. Бо покликання Хливнюка – бути рокером-правдорубом.
Денис БЛОЩИНСЬКИЙ, 36 років, музикант:
– "Артист року" – відзнака не просто музиканта. Того, хто її отримує, публіка починає розглядати як морального авторитета. До нього прислухаються. А він має розуміти свою відповідальність. Андрій Хливнюк відмовився від концертів у Росії. Займається доброчинністю. Хоча, порівняно з деякими іншими артистами, його позиція "тиха".
Артист року мусить усвідомлювати: якщо заробляє на культурі, то має її поширювати. Із гонорару за концерт 10 відсотків треба відраховувати на доброчинність. Виступати в інтернатах, лікарнях, у тимчасових помешканнях переселенців. Це – зворотний бік популярності.
Є думка, що за кілька років побачимо новий "Бумбокс". Гурт має час і сили здійснити ривок.
Вони прищеплюють смак до пісенної поезії. Це більше, ніж просто тексти. Якщо читати з паперу, можна знайти чимало сенсів. Саме тому пісні "Бумбокса" варто переслуховувати. Вони актуалізують вічні питання. Що нас робить людьми – наші дії, думки чи те, якою роботою займаємося? Хливнюк не дає відповіді, а пропонує подумати разом.
2 
1
Коментарі