"А почему у тебя такой вид страдающий? Или ты сегодня в фильме умираешь?"

 

— Ну что же вы стоите? Я же сказал идти! — кричить оператор актору в солдатському вбранні в церкві Святого Миколая Набережного на столичному Подолі. 16 жовтня тут знімають стрічку київського режисера Олександра Пархоменка, 46 років. Її робоча назва "Святитель-хірург". Фільм вийде на екрани у травні 2013 року.

Головний герой — київський хірург Валентин Войно-Ясенецький. Під час російсько-японської війни робив складні операції. Написав 55 наукових праць із хірургії, здобув світову славу. Після смерті дружини постригся в монахи, взяв ім'я Лука. Згодом став єпископом. За радянських часів 11 років пробув у засланнях. 2000-го його канонізувала православна церква.

— Акторів добирали за енергетикою, — каже Олександр Пархоменко. — Перевагу надавали тим, хто має одухотворене обличчя. Перед зйомками ми отримали благословіння митрополита київського Володимира і кримського — Лазаря. Будемо знімати в Києві, Криму і Чернігівській області.

Бюджет картини близько $5 млн. Третину надало Держкіно, решту — спонсори. Головну роль виконує російський актор 70-річний Віталій Безруков. Він стоїть перед церквою в чорному пальті.

— История жизни святого Луки предназначена для широкого экрана, — розповідає. — Коли режисер запропонував виконати головну роль, я його спитав: "Це вам мій син порадив?" (актор Сергій Безруков. — "ГПУ"). Він відповів: "У жодному разі. Ми про вас пам'ятаємо. Для цієї ролі ви ідеально підходите, бо зовні схожі на головного героя". Після цих слів я не міг не погодитися. Про святого Луку знав давно. Про нього мені розповідав мій сусід-архієпископ. Якось я спитав у нього: "Бог є?". Він відповів: "Є, якщо ти в нього віриш".

На сходах біля церкви на одній нозі стрибає киянка 4-річна Катерина. Вона зі старшими сестрою Єлизаветою, братами Філіпом і Костянтином грає дітей Войно-Ясенецького.

— Катя почала зніматися, коли їй виповнився рік, — говорить мати дітей 43-річна Ірада Козлова. — Усі четверо регулярно грають у рекламі й масовках. Коли вранці буджу їх до школи чи садочка, встають неохоче. Та варто мені сказати: "Прокидайтеся, підемо на зйомки", — вистрибують із ліжечок. За ролі отримують невеликі кошти. Хлопцям купую за ці гроші конструктори й машинки, а дівчата нічого особливого не просять. Придбала їм планшет, щоб у перервах дивилися мультфільми. Каті подобається грати хлопчика. Але коли вона бачить сестру в гарній сукні, ображається. Каже: "А чого це Ліза в платтячку, а я повинна ходити в шортах?". Доводиться нагадувати, що грає хлопчика.

Із гримерки виходить російська актриса 36-річна Катерина Гусєва.  Її знають завдяки ролі дружини головного героя в російському серіалі "Бригада". Вона у довгій світлій сукні, з мереживом на рукавах і грудях.

— Гусєва, браво! — до неї підходить Віталій Безруков. Цілує її в щоку. — А почему у тебя такой вид страдающий? Или ты сегодня в фильме умираешь?

— Я играю Анну Ланскую, жену Войно-Ясенецкого, — розказує артистка. — Вона була сестрою милосердя і дала обітницю безшлюбності. Моя героїня відмовила двом лікарям, які пропонували їй заміжжя. Але перед Войно-Ясенецьким устояти не могла. Померла молодою від туберкульозу. Найдраматичніша сцена у фільмі — коли Анна перед смертю йде до кімнати дітей. Боялася їх заразити, тому забороняла собі з ними спілкуватися вдень. Уночі заходить до них зі свічкою, біля рота тримає хустинку. Мовчки обходить їхні ліжечка, поправляє ковдри.

Ззаду до актриси підбігає мала Катерина. Задирає Гусєвій спідницю. Дівчинку хапають за руки.

— Насправді ці діти неслухняні, — сміється актриса. — На зйомках вони розбігаються навсібіч. Але нам пощастило, що вони насправді рідні брати та сестри. Це допомагає на знімальному майданчику.

×