— Не підходь! Бо я все тут спалю! — кричить мусульманка, піднявши над головою коробку з сірниками. Намагається стримати збудженого хлопця. Він українець, закоханий у неї. Після романтичних стосунків намагається вмовити до близькості. Це автобіографічна історія з оповідання "Жінка і сірники", що ввійшло до збірки "Кімната печалі" письменника Андрія Любки, 28 років.
Автор презентував книжку на поетичному фестивалі "Меридіан Черновіц".
— З іранкою Сімін познайомився в Польщі. Вона там вчилася в університеті, — розповідає Андрій Любка. — Почали зустрічатися. Перспектив ці стосунки не мали. Східна красуня одразу повідомила, що батько вже знайшов їй нареченого. Мала для нього берегти цноту. Поїхала на канікули додому й більше не повернулася до Варшави. Не відповіла на жоден електронний лист. Результатом цих стосунків став вірш "Жінка, яка голить ноги у твоїй ванній". Якби я зустрів її сьогодні, то б відморозився. А тоді та втрата була трагедією.
До "Кімнати печалі" ввійшло 11 оповідань. Андрій Любка писав їх чотири роки.
— Це був досить бурхливий час у моїй біографії. Я жив за кордоном. Тоді здавалося, що я люблю подорожувати. А зараз розумію — просто намагався від себе втекти. Бо коли лягаєш спати, почуваєшся самотнім. І все, від чого втікав, тебе наздоганяє.
Книжка отримала назву від одного з оповідань.
— У моєму помешканні в Ужгороді є кімната-склад. Там якась особлива атмосфера й інший запах. Пахне випраними сорочками. Захотілося написати текст про кімнату, в якій втрачається межа реальності. — говорить письменник.
У книгарнях збірка "Кімната для печалі" коштує 90 грн.
Коментарі