— Я її уже і посилав, але не бив — каюсь. Я добра душа. Хоча нада було, — каже про свою дружину головний герой Сергій із фільму "Сказ". Напередодні жінку вкусив бродячий пес.
Стрічка взяла участь у національному конкурсі 46-го Міжнародного кінофестивалю "Молодість". Загалом в ньому змагалися 15 фільмів.
Перший показ короткометражки "Сказ" припав на день народження його режисерки Марисі Нікітюк, 31 рік.
За сюжетом, у заміському будинку подружжя намагається з'ясувати, чи має дружина сказ. Тамара вважає, що чоловік її зраджує. Їде до лікарні й дізнається, що сказу не має. Але симптоми хвороби проявляються. В гості приїжджає журналістка з фотографом. Виявляється, що вона — коханка господаря дому. Тамара застає чоловіка на гарячому. Заразила коханку сказом.
— Багато чула про роботи Нікітюк. Це ще легкий варіант. Трохи еротики, трохи божевілля, трохи матюків. Переконлива гра акторів, особливо Романа Мацюти в ролі Сергія. Такий собі брутальний мачо з комплексом бога. Круто, коли в гру віриш так, що в пику б заїхала, аби зустріла, — каже студентка 20-річна Юлія Пантелеймонова.
Найбільше обговорень глядачів викликала 16-хвилинна стрічка "Цвях".
Це дебют 27-річного режисера Філіпа Сотниченка. Головна героїня Валентина працює в банку в Ліхтенштейні. До 13 років вона жила в Києві. Пам'ятає українську та російську мови. Грала на скрипці. 1996-го разом із матір'ю емігрувала у Швейцарію. У стрічці показані останні дні перебування Валентини в Україні. Це — її концерт у музичній школі та прощальний вечір. Уся сім'я зібралася за столом і обговорювала майбутнє дівчини. У фільмі використали 34 с. документальних зйомок.
— Кадри з реального життя, що є у стрічці, знімав Ігор Черницький 20 років тому. Це застілля в домі українського актора і режисера Амвросія Бучми. Гості святкували день народження театрального педагога Олександра Заболотного, — каже Сотниченко.
Ігрова картина "Тил" Іллі Макаренка розповідає історію двох сестер. Їхній батько пішов на війну на Донбас. Між дівчатами нема ладу. Живуть на межі бідності. Старша миє посуд у місцевій забігайлівці й підробляє проституцією. Молодша її засуджує і кожного дня ходить на вокзал зустрічати батька.
— Не знаєш, як на таке реагувати. Війна війною, але життя не зупиняється. Від неї страждають усюди. Навіть там, де не гримлять вибухи. Вразила сцена, коли Оля відмовляється від їжі, яку принесла старша сестра: "Я — дочка військового". Знає, за які гроші придбана, — каже викладачка 35-річна Святослава Мороз.
Програма національного конкурсу "Молодості" включає ігрові, документальні, анімаційні стрічки.
Найкращою роботою національного конкурсу визнали фільм 49-річного Аркадія Непиталюка "Кров'янка". Фільм — це епізод із його власного життя. У стрічці знімаються батьки Аркадія й він сам.
— У мого знайомого Жені Марковського є коротка п'єса "Борщ". Запропонував зняти короткометражки по кожній популярній в Україні страві. Так з'явилася ідея повнометражного фільму "Їдло". Написав кілька сценаріїв, які ввійдуть до цього фільму. "Кров'янка" — перший. У стрічці я з колишньою дружиною — тоді ще нареченою — приїжджаю в рідне село знайомити з батьками. Показую, як у селі сприймають киянку-єврейку. Несподіване зіткнення культур, — розповідає Аркадій Непиталюк.
За перемогу в національній програмі Аркадій Непиталюк отримав $2,5 тис.
4 
1
Коментарі