250 художників виставили свої роботи у столичному "Мистецькому Арсеналі". 12 листопада тут відкрили восьмий Форум сучасного українського мистецтва — "Арт Київ Контемпорарі".
— Это самое актуальное искусство, — каже київський художник Владислав Шерешевський, 49 років, перед портретом Віктора Януковича. На картині голова президента в обрамленні зірок із прапора Євросоюзу. Знизу — логотип телеканалу "Євроньюз". — Во вторник открытие выставки, а в среду уже будет ясно, мы в Европе или в ... Эта картина может стать иконой, а может быть залита кислотой.
Главу держави митець намалював за два дні.
— Решил, вот нарисую — и все будет нормально. Заказал холст, слышу — а он против Юли новое дело завел. Думаю, дам ему еще один шанс, — жартує. — Со стороны Администрации президента предложений о покупке не поступало. Нормальный человек повесил бы такую картину у себя в кабинете. Продам за 10 тысяч условных единиц.
Художник обертається до чотирьох полотен, подібних до телеекранів. На них "Перший національний" показує закривавленого козака. "Первый канал" — російського президента Володимира Путіна перед каструлею з українським борщем і написом "1-ое". На каналі "Україна" бачимо героя фільму "Біле сонце пустелі".
— А этот мужской набор — Абдуллу, гаранта, соседнего гаранта и "Казака во крови" — отдам за 31 900 долларов, — усміхається митець.
На вході до залу чути запах свіжої фарби. Працівниці "Арсеналу" метушаться з щітками та відрами. За годину до відкриття виставки у вбиральнях пропала вода.
— Це ж у туалєт тепер не зайдеш. Люди прийдуть на картіни дивитись, а тут таке, — говорить працівниця. До 19.00, коли приходять найбільше гостей, проблему вирішують.
У головному залі дівчина-діджей у вузькій сукні вмикає сучасну музику. Гості фотографуються на мобільні на тлі 25 картин найдорожчого українського художника Анатолія Криволапа, 67 років. Позаторік його полотно "Кінь. Ніч" на аукціоні в Лондоні продали за $124,4 тис. 1,5-метрові роботи пейзажист виконав у насичених фіолетово-червоних кольорах.
— Для мене героєм сучасного мистецтва є природа. Художник — лише посередник, — розповідає Анатолій Криволап. Живе і працює у селі Засупоївка поблизу Яготина на Київщині. — Аби природа почала говорити до тебе, треба довго бути з нею наодинці. Навчитися бачити, як вона дихає, хвилюється, завмирає, гнівається. Найкраще чую весну і осінь. Останні роки почав відчувати зиму. Влітку майже не малюю — зелений колір для мене неемоційний. Зелень, ніби вата розкидана. Закриває небо, рельєф — мене це нервує. Тому влітку якщо і працюю, то із зимовими мотивами — щоб на тлі спеки відчувати прохолоду.
У павільйоні українсько-голландського художника Романа Жука відвідувачів зустрічає Василь Васильович, 55 років. Прізвища не називає. У чорному смокінгу і білих рукавичках ставить на програвач старі платівки. Раніше працював у гардеробі Національного художнього музею.
— Тут є Френк Сінатра, співаки 1920–1930-х, — показує диски. — З Романом ми знайомі давно, попросив мене допомогти на виставці. Для когось іншого я б одягнувся в джинси і кросівки. Ось, бачите те серце, — показує на 3-метрову фігуру, зроблену з коробок з-під побутової техніки, їжі та алкоголю. Поряд із ним на стіну проектують відео, де цілуються дві дівчини. — Воно забите матеріальним. Художник хоче, аби ми замислилися, чим живемо сьогодні.
Виставка триватиме в "Мистецькому Арсеналі" до 24 листопада. Квитки у будні коштують 40 грн, у вихідні — 50. Пенсіонери та студенти можуть оглянути експозицію за 20 грн, діти до 12 років — безкоштовно.
4 години на стінах "Арсеналу" розвішували 460 робіт проекту "Художники малюють". На офісному папері формату А4 митці зобразили людські постаті, орнаменти, звірів і комах.
— Художник може намалювати муху — і в ній буде більше сенсу, ніж у літературному творі, — каже київський галерист Євген Карась, 48 років. Має найбільшу в світі колекцію малюнків кульковою ручкою — понад тисячу аркушів. — Автори використовують кулькову ручку — інструмент, традиційний для глядача. Таким чином пропонують йому теж стати частиною художнього процесу. Герой сучасного мистецтва — не той, кого зображують, а хто малює.
Коментарі