четвер, 21 липня 2022 00:30

Європейці хочуть слухати українську музику

— Запит на українську музику за кордоном стрімко зріс. Це було нашою мрією довгі роки, й тепер це реальність. Прикро те, що саме війна спричинила сплеск зацікавлення нашою культурою, — каже скрипалька Лідія Футорська, 41 рік.

— Можу говорити на прикладі польських філармоній, але така тенденція спостерігається загалом у світі. З 24 лютого до мене звернулося багато європейських музикантів із проханням допомогти з пошуком партитур української симфонічної, камерної музики, творів для окремих інструментів.

У філармонії польського Ряшева Лідія Футорська зіграла скрипковий концерт українського композитора Віктора Косенка.

— 1896-го він народився у Варшаві, як виявилося недавно. Ці дані документально підтвердили на науковій конференції в листопаді 2021 року в Києві. Досі всі офіційні джерела вказували, що Косенко народився в Санкт-Петербурзі. Дитинство та ранню юність провів у Польщі. Тому його світогляд починав формуватися в європейській атмосфері. Це наш у всіх сенсах композитор. Абсолютно не використовує цитат із народних пісень, але його мелодика настільки українська, що питання національної приналежності не виникає. Більшу частину життя провів у Житомирі. Водночас це європейський автор, його музика надзвичайно шляхетна. Цей скрипковий концерт достойний бути виконаним на найвищих світових сценах.

Таке применшення ролі й величі композитора — це наслідок багаторічної антиукраїнської культурної політики?

— Можливо. Тут ще потрібне цілеспрямоване просування, як це є, скажімо, з нашим симфоністом ХХ століття Борисом Лятошинським. Щодо Косенка, наведу один факт. Партитура цього твору, коли ми взялися його грати, була в жахливому стані, з купою помилок у нотах.

На Кіпрі під час гастролей знайшли мецената родом із Маріуполя Дмитра Якушева. Саме йому ми завдячуємо, що партитуру й партії опрацювали та видали. Але цьому передувала величезна робота над помилками. Потрібне було композиторське вухо. Вибір упав на молодого українського композитора Івана Пахоту. 11 лютого цьогоріч у Львівській філармонії відбувся концерт, а разом із ним також і неофіційна презентація нової партитури під його редакцією.

Як працювалося з оркестром Ряшівської філармонії?

— Диригував поляк Мілош Куля. Отримала схвальні відгуки від музикантів і критиків. Крім Ряшева, Косенка хоче чути Люблін. Директор філармонії в Кєльцах у вересні планує фестиваль, присвячений Україні. Щороку грають музику лише однієї країни. Вже були Франція, Італія, Іспанія.

Що порадили б музикантам на тлі масового бойкоту російської культури?

— Це питання внутрішньої принципової позиції. Та й ми ж не відмовляємося зовсім від музики, наприклад, Петра Чайковського. Просто ставимо її на паузу, в режим очікування. Допоки це божевілля не закінчиться. Але насправді є що грати, поряд із знаними, є ще величезна кількість невідомого репертуару, як українського, так і європейського. Хто постійно в пошуках чогось нового, для таких музикантів це не проблема взагалі. Є багато не менш гарної музики. Гратимемо Косенка, чому ні.

"Газету по-українськи" можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"

Зараз ви читаєте новину «Європейці хочуть слухати українську музику». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути