— Із перших сторінок здалося, що такої книжки в Україні бракувало, — каже перекладачка 32-річна Ірина Славінська про роман "Діти їхні" французького письменника Ніколя Матьє, 42 роки. Твір описує життя в провінційному містечку шахтарів і металургів 1990‑х. Безробіття і безперспективність підштовхують молодь найшвидше залишити рідний край.
— Уважні читачі помітять, що сюжет розгортається переважно влітку. Хочеш — ідеш на озеро поплавати, хочеш — тусиш із друзями, хочеш — закохуєшся, — продовжує Славінська. — Та підліткове життя тут не містить солодкої ванілі. Перші поцілунки, багато алкоголю, мотоцикли, але й сімейне насильство. Батьки головних героїв колись працювали на заводах, а тепер мусять пристосовуватися до нових реалій. Із містечка хочеться поїхати, але його обриси буквально закарбувалися — як скелет металургійного заводу в цьому ж пейзажі. Думаю, історія підлітків індустріального сходу Франції буде близька українським читачам.
Дія майже всіх перекладених українською французьких книжок відбувається в Парижі. З усіма цими кав'ярнями, Ейфелевою вежею та іншими красивими речами. Але у творі Ніколя Матьє столиця — це далекий світ, який десь існує, але ніхто там не був.
Роман "Діти їхні" отримав 2018-го Гонкурівську премію — найпрестижнішу нагороду у французькій літературі. В Україні твір надрукувало "Видавництво Старого Лева". У книгарнях коштує 200 грн.
Ніколя Матьє стане гостем львівського Форуму видавців, що пройде 16–20 вересня в онлайн-форматі.
Коментарі