пʼятниця, 21 квітня 2017 06:45

Художники малювали те, що подобалося селянам
2

Картину ”Утримайте запах квітів” криворізький художник Євген Лещенко намалював 2006 року під впливом наївного мистецтва
Фото: Анастасія ХЛАПОНІНА
Картину ”Пошли йому долю кращу моєї” художник Яків Ющенко з села Лехнівка Баришівського району на Київщині створив 1964 року

— Де ще три мої картини? Якщо щось не так, віддавайте назад. Я заберу додому, — говорить 86-річна Ганна Готвянська. Вона в довгій чорній спід­ниці, рожевій кофті та хустці. На правій щоці — пластир. До Києва приїхала з села Козіївка Краснокутського району Харківщини.

Ганна Готвянська — художниця-аматорка. Її роботи показують у столичному "Мистецькому арсеналі" на виставці наївного живопису "Чисте мистецтво".

— Ваші картини у сховищі під сигналізацією. Виставка не вміщає всі, — заспокоює художницю кураторка Лідія Лихач, 55 років.

— Кажуть, амбіції є лише у відомих митців. Але аматори не поступаються їм. Їжджу Україною в пошуках шедеврів наївного мистецтва. Років десять тому картини можна було купити за 60 гривень. Зараз ціни виросли до кількох тисяч доларів. Селяни побачили, що в заможних колекціонерів є інтерес до наїву. Ганна Готвянська не продає свої роботи. Вона — геній з народу.

На картині художниці "Вибілювання полотна" зображено, як жінки перуть білизну в ставку. Друга — вишитий портрет Тараса Шевченка.

В експозиції — 460 робіт. Автори — 60 художників, від початку минулого століття до сучасних.

— Гордість українського наїву — портретист Панас Ярмоленко та його донька Якилина. Вони з села Мала Каратуль Переяслав-Хмельницького району Київщини. Активно творили в 1930–1950-х роках. Батько завжди підписував свої роботи, донька — ніколи. Їхні картини знаходила на горищах, у коморах. Селяни дивувалися: кому потрібне це старомодне барахло?

260 творів для виставки надав центр народного мистецтва "Музей Івана Гончара".

— У професійних художників головне обмеження — вміння малювати, дотримання канонів. У наївних очі не зашорені. Малюють, як відчувають. Упевнені у своїй геніальності та правоті. Чим більше це переконання, тим особливіший світ вони творять, — каже директор центру Петро Гончар, 68 років.

— Ця "нахабність" розширює бачення світу. Для митців важливе визнання. Вчитель із села Лихнівка Баришівського району Київщини Яків Ющенко все життя чекав виставки. Дочекавшись її в Москві, помер у ту ж ніч. Глухонімий із дитинства Григорій Ксьонз із Полтавської області через скруту продав хату. Заробляв малюванням, а люди давали їжу й нічліг. Майже в кожній хаті можна зустріти полотно "Тікай, Петре, з Наталкою, іде мати з качалкою" у виконанні різних авторів. Картини показують ставлення українців до кохання. Закохані вибирають одне одного попри незгоду батьків. Традиція відтворювати цей сюжет зародилася на сільських базарах. Художники малювали те, що подобалося селянам і що ті купували.

Виставка "Чисте мистецтво" в "Мистецькому арсеналі" триватиме до 9 травня.

Зараз ви читаєте новину «Художники малювали те, що подобалося селянам». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути