— Кримські татари для нас не просто брати. Це і є українці, — каже письменник 46-річний Віталій Капранов. 16 травня з братом і дружинами заходять до зали Національної опери. Там організували вечір пам'яті депортації кримських татар. 70 років тому за наказом Сталіна за три дні з Криму вивезли 183 тис. корінних жителів.
— Якби у Криму була національна автономія кримських татар, чорта лисого туди полізли б москалі, — продовжує Капранов. — Ми допустили там бандитську владу, і самі українці часто несправедливо ставилися до кримських татар. Тепер маємо боротися за повернення Криму в усіх міжнародних інстанціях.
Під час виступу Мустафи Джемілєва, лідера кримськотатарського народу, на екрані позаду сцени показують кадри з фільму "Хайтарма". Головний герой — радянський льотчик, повертається додому в Алупку, коли його народ примусово виселяють із Криму. Автор фільму 41-річний Ахтем Сейтаблаєв став режисером і цього вечора пам'яті. У залі сидить його друг режисер Олесь Санін. У своїй стрічці "Мамай" показує історію кохання українського козака і татарської дівчини.
– 10 років тому знімав кіно українською і кримськотатарською, — говорить Олесь Санін, 41 рік. — Просив, щоб мені розповіли про культуру цього народу. Ахтем тоді сказав, що дуже мало лишилося носіїв традицій. Адже цілі покоління народилися на чужині. Кримські татари досі борються за те, щоб жити там, де росте кипарис. Сьогодні дізнався, що скасували заходи 18 травня. Немає більшого цинізму, ніж заборонити вшанування 70-річчя страшного гріха Радянського Союзу. Нова влада Криму свідомо загострює ситуацію і показує, хто в домі господар.
На сцені танцівниця у бордовій сукні тримає на плечі глечик. Коли до неї приєднується хлопець, дарує йому червону торбинку. Запинає її за пояс. Танцюють у парі, але не торкаються одне одного.
— То вона кисет хлопцеві подарувала, — пояснює кримська татарка 50-річна Тіфіде Мухтєрєм. Приїхала до Києва з Алупки із сестрою та сином. — Дівчата раніше часто вишивали такі торбинки для коханих, а хлопці туди тютюн клали. У танці були елементи хайтарми, коли дівчина кистями крутила. Хайтарма — назва народного танцю, означає "повернення". Це перший танець, який кожен кримський татарин повинен уміти танцювати. З нього починається весілля. Жодне весілля не обходилося без пісень про страшну трагедію депортації. Батьки згадували Крим щодня, поки жили у вигнанні. Відколи повернулися, кожного року 18 травня починали з молитви за тих, хто загинув під час депортації. Після того завжди їхали у Сімферополь на загальний мітинг. Тепер влада Криму його відмінила, але всі кримські татари молитимуться вдома і в мечетях у цей день.
1 
1
Коментарі