— Это дядя, который всех грустных смешит, — 5-річний Михайло тримає зображення Чарлі Чапліна. Зону кіноатракціонів відкрили у столичному кінотеатрі "Київ". Із 28 травня до 1 червня тут відбувся дитячий фестиваль "Чілдрен кінофест". Його символом обрали совеня Чарлі.
— Ну що, пернатий, куди прямуєш? — кажуть два чоловічі силуети на екрані. За театром тіней спостерігають п'ятеро дітей.
— Хотів піти із друзями в кіно, але я їх загубив, — відповідає совеня Чарлі. Злодії хочуть викрасти в нього квитки.
— Театр тіней виник у Стародавньому Китаї. Зараз популярний у Франції. Цю техніку використовують також в анімації, — каже Катерина Тарасюк, 21 рік. Вона керувала фігурами за екраном. — Радянський мультик "Їжачок в тумані" теж схожий на силуетну анімацію. У ньому намалювали фон. А герої — Їжачок і Ведмедик — були рухомими фігурками з картону чи пластику.
— Я хочу интересоваться не в мультиках, а фильмах, — глядачка із синім бантом на голові підводиться і йде до іншої зали. Поруч Ірина Петрова, 35 років, із 8-річним сином чекає на сеанс фільму Чарлі Чапліна "Нові часи".
— Хочу, щоб син познайомився з німим кіно. Для мене це щось чарівне. Подобаються стрічки із Чапліним і українською акторкою німого кіно Вірою Холодною. У сина вже склалися інтереси. Забороняла щось дивитися йому раніше. Не можна мультики, де багато агресії та музики. Дитині треба простіше. Добре, що мій не пропадає в комп'ютерних іграх.
Із зали кінотеатру виходять глядачі після стрічки "Ноно — хлопчик-детектив". Кидають у скриньку аркуші для голосування.
— Хлопчик хотів дізнатися історію померлої мами. Так зустрівся з найкращим злочинцем. З'ясувалося, що це його дідусь. Він краде картини. А тато Ноно — найкращий детектив, тому не казав хлопчикові про родину. Той сам дізнався, — розповідає про сюжет стрічки глядачка Валерія Комісарова, 14 років. — Читаю описи фільмів, хто зіграв, скільки потратили грошей на кіно. Сама хочу зніматися. Але на акторку не поступатиму, бо моїй сім'ї буде погано. Грати у фільмах — це постійно бути на зйомках, а потім приходити стомленою додому і кричати на всіх. У батьків є знайомий режисер, він розповідав.
За столом над ноутбуком схилився організатор фестивалю Денис Іванов, 35 років. На окуляри із круглою оправою спадає кучерявий чуб.
— У світі йдуть постійні розмови про те, хто завтра робитиме й дивитиметься кіно. Зараз такий потік фільмів і мультиків, що можна загубитися. Коли починали фестиваль, не думали, що є багато дитячих фільмів. Насправді в одній тільки Франції випускають 15–20 стрічок на рік, — каже Денис Іванов. — Старший син Олександр, йому 12 років, допомагав у відборі фільмів. А менший, 5-річний Марк, у нас цензор. Показуємо йому фільм, він розуміє і йому подобається — значить, добре дитяче кіно. Така в нас під боком безкоштовна фокус-група.
"Чілдрен кінофест" організували вперше. Фільми показували також у Донецьку, Одесі та Львові. У столиці вхід для дітей коштував 30 грн. Одного дорослого глядач міг провести безкоштовно.
1 
1
Коментарі