"Нас ніколи не вб'ють"

 

Катерина Калитко створила мову війни

— Катерина Калитко вміє писати про біль, любов і внут­рішні зміни так, що її рядки хочеться витатуювати. А поезії про війну відлунюють особливо глибоко — відчуття, ніби тебе викрутили, наче мокру білизну. Допоможуть нам усвідомлювати, проживати і ставати сильнішими, — каже проєктний менеджер чернівецького літературного фестивалю "Меридіан Черновіц" Микита Москалюк, 21 рік. У рамках заходу 2 вересня відбулася презентація 10-ї збірки віршів "Люди з дієсловами" поетеси 40-річної Катерини Калитко з Вінниці.

— Так і виглядає просте велике диво в час війни — справжня книжка на папері, — каже Калитко. — Є час всотувати інші голоси, а є час говорити власним. У перший місяць повномасштабної російської агресії здавалося, що слова безсилі. Потім прийшло усвідомлення важливого моменту хорового співу, засвідчення своєї присутності. Голос потрібен насамперед як для людини у своєму часі та кордонах своєї держави, з якою відбувається щось грізне й велике. Як поетеса фіксую людське, нерв і проживання цієї війни. Один із віршів починається словами: "Ніколи уже не буде тихо і темно по тому, як тут ночами горіла Європа".

Першу версію збірки літераторка здала у видавництво в січні цьогоріч.

— Ядро рукопису було готове до великої війни, — продовжує Калитко. — Потім відітнула час­тину старих і додала нових текстів. Здавалося, які можуть бути воєнні вірші — таке рубане, рване, жорстке. А насправді з'явилося багато ритмічного й римованого. Це щось середнє між шаманським замовлянням, характерницьким самонаведенням і ритмізованим маршем.

Є відчуття виймання нової мови просто з повітря. Ми її шукаємо ще з 2014-го, щоб належним чином описати нових себе. Тепер це питання стало критичним, нарівні з виживанням. Самоопис — одне з наших ключових умінь на майбутнє.

Вірш "Катехизис" — це така щоденна українська мантра, спрямована у світ, якому ми дотепер маємо пояснювати, що в нас відбувається. Починається словами: "Нас прийшли вбивати. Нас убивають просто зараз. Нас убиватимуть далі. Нас ніколи не вб'ють".

Пряме говоріння й максимально чесне називання речей своїми іменами — це страшно й незручно. Багато хто мене за це побоюється чи недолюблює. Але не хочу від цього відмовлятися. Чесність поезії лишається однією з її найбільших цінностей.

Мова миру й мова війни кардинально відрізняються, наголошує Калитко.

— Маємо вбивати ворогів. Був смішний випадок. Мене запросили до антології зі свіжими воєнними віршам, щось таке — "письменники проти війни". А я якраз везла гуманітарку, й мені писали, що вогнем накривають підрозділ. Кажу: "Включайте до антології, але розумійте — я не є тим письменником, хто проти війни. Зараз усім повторюю, що наше безпосереднє завдання на життєвому шляху — знищити в різний спосіб якомога більше русні".

Збірка "Люди з дієсловами" у видавництві "Меридіан Черновіц" коштує 250 грн.

"Газету по-українськи" можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"

×