Нащадок австрійського трону взяв псевдонім Василь Вишиваний

Нащадок трону Австро-Угорської імперії ерцгерцог Вільгельм Габсбург узяв псевдонім Василь Вишиваний. Під час Першої світової війни був полковником Українських січових стрільців. Воював проти царської Росії.

У військовій академії Вільгельм вивчав українську мову. Подорожував Гуцульщиною, цікавився її історією та культурою. Себе вважав українцем. Під формою носив вишиванку, яку йому подарували побратими. Так виникло прізвисько Виши­ваний.

Був членом австро-угорського пар­ламенту. Там відстоював автономію українських земель у складі імперії. Вишиваного вважали одним з основних претендентів на трон після встановлення в Україні монархічного ладу. Після поразки Визвольних змагань 1917–1921 років жив у Відні. Відійшов від політики. 1947-го його арештувала радянська влада (1945–1955-го частина Австрії була окупована СРСР. — ГПУ). Звинуватили у співпраці з Організа­цією українських націоналістів і західною розвідкою. Засудили до 25 років ув'язнення. 1948-го Вишиваний помер від туберкульозу у тюремній лікарні в Києві. Йому було 53 роки.

— Дала Габсбургові можливість пожити хоча б у книжці, — каже письменниця Наталка Сняданко, 44 роки. У романі "Охайні прописи ерцгерцога Вільгельма" розповідає альтернативну історію Василя Вишиваного.

— Особистість Вільгельма зацікавила після співпраці з австрійським режисером. Він знімав документальний фільм про нащадка Габсбургів. Вирішила пошукати, що є в нашій художній літературі про Василя Вишиваного. Не знайшла нічого. Стало прикро, що пропадає такий матеріал. Досліджувала біографію Вільгельма Габсбурга. Основним джерелом інформації була книжка американського ­історика Тімоті Снайдера "Червоний князь". Стали в пригоді й мемуари ­Вишиваного. Там збереглася його автентична мова. Бракувало інформації про особисте життя й романтичні стосунки. Роман без жінок писати не хотіла. Довелося їх вигадувати.

У книжці Вільгельм одружився із кравчинею Софією зі Львова. Жив із комерції. Мав сина. Про минуле родини читач дізнається від його онуки Галини. Дід Вільгельм розповідав їй, що він — ерцгерцог і міг стати українським королем. Вона думала, що це вигадки. За дідовими розповідями почала малювати комікси. Коли виросла, стала художницею.

Роман "Охайні прописи ерцгерцога Вільгельма" — про героїзм. Проте не в радянському розумінні, коли кидаються грудьми на амбразуру. Мені було важливо, аби бабця Софія водила онуку Галину Львовом. Показувала, що і де відбувалося. Це — не підручникові знання. Так передається історична пам'ять. Героїзм — навіть у тому, що бабуся розповідала дитині про їхнє справжнє минуле. Через це могли виключити зі школи і з піонерів. Психіка дитини могла не витримати такої подвійної реальності. Героїзм у моїй книжці — вміти зберігати й передавати.

За сюжетом, 90-річний Василь Вишиваний помирає 1985-го.

У книгарнях роман "Охайні прописи ерцгерцога Вільгельма" коштує 120 грн.

Вийшов у львівському "Видавництві Старого Лева".

×