Ексклюзиви
вівторок, 22 липня 2014 05:55

Одеський фестиваль закривали оплесками Віталієві Лінецькому

Автор: ФОТО З САЙТА www.hromadske.od.ua
  Одеські активісти підносять труну із солдатом до червоної доріжки Одеського кінофестивалю 19 липня
Одеські активісти підносять труну із солдатом до червоної доріжки Одеського кінофестивалю 19 липня

Понад 105 тис. глядачів відвідали 5-й Міжнародний Одеський кінофестиваль. Він тривав з 11 по 19 липня. Приїхали учасники з 30 країн. Церемонія закриття пройшла в Одеському театрі музкомедії. Урочисту ходу червоною доріжкою скасували через жалобу за загиблими на Донбасі.

Дерев'яну труну з солдатом, засипаним шматками сирого м'яса, несуть до червоної доріжки четверо чоловіків. За ними — дівчина у чорному з маковим вінком грає на скрипці.

— Мы не выступаем против фестиваля, а хотим обратить внимание на проблемы пострадавших в зоне АТО военнослужащих, которые остаются без поддержки государства, — каже художник Андрій Сігунцов.

Перед театром їх затримують міліціонери. Учасник чоловічого крила "Фемен" 23-річний Євгеній Довлатов йти відмовляється, лягає на асфальт. Правоохоронці несуть його до машини — везти у відділок.

Нагородження розпочинають зі вшанування пам'яті київського актора Віталія Лінецького. 18 липня він загинув через нещасний випадок. За два дні до того відсвяткував 43-річчя.

— С Виталиком мы знакомы еще с института. У нас было одно общежитие, совместные роли, гастроли, мы крестили детей. Он всегда настоящую ­жизнь проживал только на сцене, на съемочной площадке, — каже тремтячим голосом ведуча церемонії Сніжана Єгорова, 42 роки. Зал аплодує стоячи.

— Мы общались только на съемках. Как люди — не успели. Переживала, как с ним работать, потому что он — гениальный актер, — згадує партнерка по фільму Кіри Муратової "Вічне повернення" Наталія Бузько, 50 років. Одеська акторка у синій сукні до підлоги вийшла у вестибюль. — У фільмі є момент, коли його герой збирається йти. Піднімає очі й каже: "Прощай, я тебя ненавижу". А мав на увазі протилежне. Цим мене вразив. Віддавався роботі на сто відсотків. У цьому проблема, бо тоді на життя бракує сил. Інколи такі люди йдуть рано.

— Найзворушливіший ­момент фестивалю — показ фільму Сергія Лозниці "Майдан". Атмосфера була наелектризована. Можливо, не всі глядачі погоджувалися з режисером, — каже голова журі, британський режисер Пітер Вебер, 53 роки. Також відзначає роботу волонтерів і водія. — Він, напевно, гонщик, бо міг доїхати від готелю "Брістоль" сюди рівно за 15 секунд. І дякую Одесі — я завжди пам'ятатиму ваші солоні огірки й горілку. Уже купив додому дві пляшки.

Рішення журі обговорювало 2 год.

— Нас відвезли на Шустовський завод, але пити ми почали вже коли прийняли рішення, — сміється Вебер.

"Золотого Дюка" і гран-прі 12 тис. євро отримує ізраїльська режисерка Талья Лаві за фільм "Мотивації нуль". Стрічка розповідає про двох подруг, які працюють в адміністрації артилерійської бази на півдні Ізраїлю. Одна хоче добитися переводу в Тель-Авів. Іншій байдуже все, окрім втрати цноти. Гран-прі обирали глядачі.

— А вы не думаете, что зритель дал вашему фильму такой высокий балл, потому что Израиль близок к Одессе? — запитують гості фестивалю в режисерки.

— Думаю, так. Ми близькі серцем, — усміхається Талья Лаві, 36 років.

Найкращим фільмом, за версією журі, стала грузинсько-українська стрічка "Побачення наосліп" Левана Коґуашвілі, 40 років. Фільм створили спільно українська і грузинська сторони. 40-річний самотній вчитель із Тбілісі закохується у заміжню перукарку. Її чоловік виходить із в'язниці і за іронією долі герой стає його водієм.

— У нас нема офіційної підтримки держави. Це приватні інвестиції, — каже продюсерка Олена Єршова, 47 років. — Частина України невеличка, але є. Це гроші ентузіастів. Грузія і Україна завжди розуміли одна одну. У нас є спільне — взаємоповага. На відміну від росіян, які ніколи нас не поважали і так само не поважали грузинів.

— Главное впечатление от фестиваля — церемония закрытия, которая начиналась с фортепианного соло, и все зрители встали. Потому что речь шла о памяти погибших в катастрофе над Донбассом, — каже київський літературний критик Юрій Володарський, 48 років. — Зрители стояли 5 или 6 минут, и лично я — плакал. В основном конкурсе меня не разочаровал ни один фильм. Украинский конкурс — кошмар полный. Хорошо бы запретить украинским режиссерам снимать героические исторические фильмы, бандуристов в шароварах или без шароваров, но с бандурами.

Наступний Одеський кінофестиваль відбудеться 10–18 липня 2015 року.

220 волонтерів працювали на Одеському кінофестивалі. Допомагали організовувати. З них — 198 дівчат.

8 додаткових показів програми "Шлях свободи" влаштували організатори на вимогу глядачів. У ній показували фільм про єгипетську революцію та документальну стрічку київських студентів "Чорний зошит Майдану".

Зараз ви читаєте новину «Одеський фестиваль закривали оплесками Віталієві Лінецькому». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути