— Вінничанам не цікаво дивитися на те, що раніше бачили в місцевих художників. У нашому місті ніхто не робить картини зі шкіри та каменю, — каже мистецтвознавець 40-річна Оксана Нестерович. — Зараз галерея диктує умови. Ми спокійно можемо відмовити художникові в показі картин. Навіть мішок грошей не поможе, якщо полотна не цікаві. Для галерей важливо робити аншлаги. У вересні народ ішов і йшов на виставку авторської ляльки.
Багато відвідувачів кажуть, що не розуміють сучасного мистецтва.
— Картина — це космос. Одразу не розберешся, що то за мазанина. Тому треба постояти, подумати, відчути кольори. Пояснювала нещодавно це одній пані, старшого віку, вихованій на класичному мистецтві. Вона пішла другим колом розглядати картини. Каже: "Знаєте, тепер все розумію". Чиновники наші не ходять у галереї. При змішаній аудиторії не розкуті. Іноземці частіше бувають. Одна австралійка одразу купила три картини з квітами і повезла додому.
2 
1
Коментарі