Від 80 до 240 грн коштували квитки на київську прем'єру фільму "Хайтарма". Це перша художня стрічка про депортацію кримських татар 1944-го. 8 і 9 червня картину двічі переглянули у столичному кінотеатрі "Жовтень". Вільних місць на показі не було. Зняв фільм і виконав головну роль Ахтем Сеїтаблаєв, 40 років. Його родину з тисячами кримських татар під час Другої світової війни радянська влада виселила до Середньої Азії.
— У масових сценах знімали постраждалих від депортації. Тоді вони були дітьми, а за 68 років пережили подібне на знімальному майданчику. Хотів, щоб через зйомки позбулися внутрішнього болю і тавра зрадників, — розповідає Ахтем Сеїтаблаєв. Попередній його фільм "Чемпіони з підворіття" про футболістів-безпритульних переміг торік в українській програмі Одеського кінофестивалю.
Чим цікавий головний герой стрічки?
— Льотчик-винищувач Амет-Хан Султан — це реальна людина. Він був героєм Радянського Союзу. Воював в особливому полку асів-винищувачів. Це конфліктна ситуація. Чоловік захищає Батьківщину, а вона зраджує його. Він повертається у свій будинок під час війни, а держава на його очах виселяє родину. Звинувачує весь його народ у співпраці з нацистами. Через цю історію показали трагедію всіх кримських татар. Поки чоловіки воювали на фронті у Червоній армії, їхніх дружин, матерів і дітей примусово вивозили. Кримські татари — 15-й народ-засновник СРСР, якого піддали депортації. Так само повелися з поволзькими німцями, чеченцями, інгушами. Водночас держава розповідала про міфічні докази співпраці з нацистами. Не треба ділити територію. Зрадники були серед будь-яких народів.
Як будували сюжетну лінію?
— У льотчика залишилося кілька родичів, які живуть у Москві. Спілкувався з друзями та бойовими соратниками Султана. На основі спогадів ми й відтворили його лінію життя. Вони кажуть, що образ героя у фільмі близький до правди. Там є частина художньої вигадки, але відштовхувалися від біографії. Навесні 1944-го він брав участь у бою під Севастополем. 5 травня місто звільнили. За тиждень льотчик із трьома друзями поїхав у відпустку додому, в Алупку. Товариші погостювали там до 17 травня, а наступного дня розпочалася депортація. Амет-Хан не може її зупинити.
Як поєднували роботу режисера й актора?
— Не просто, але допомагала команда. Оператор Володимир Іванов і художник Шевкет Сеїдаметов — мої друзі. Знав, якщо робитиму щось не так, то не триматимуть дулю в кишені, а одразу скажуть. До зйомок готувалися два місяці. Всю роботу зробили за минулі жовтень і листопад. Бюджет картини становить 1,5 мільйона доларів. Гроші дав кримський бізнесмен Ленур Іслямов. Його теж торкнулася трагедія. Нема такої кримськотатарської родини, яка не стала жертвою депортації. Мою сім'ю теж виселили, до Узбекистану. Повернулися до Криму ми 1989-го.
Що означає слово "хайтарма"?
— Так називається старий кримськотатарський танець. Корінням він сягає ХІІІ століття. У ньому чоловік і жінка обертаються навколо себе. Він приносить силу й символізує єднання з небом та землею. Перекладається "хайтарма" як повернення до початку. Сцена танцю розпочинає фільм і точно визначає його сенс.
185 тисяч кримських татар радянська влада виселила 1944-го. У масових сценах "Хайтарми" знялися більш як тисяча кримчан.
— Під час війни німці відправили мою прабабцю у концтабір. Потім Червона армія звільнила в'язнів. Проте їй не дозволили повернутися до Криму, — каже після прем'єри громадська активістка 27-річна Таміла Ташева. — Бабцю разом з іншими кримськими татарами з концтабору посадили в ешелони і відправили в Середню Азію. Я провела в Узбекистані п'ять років. Жили там добре. 1989-го батько заробляв тисячу рублів — керував групою бурильників, а мама працювала в лікарні. Але як тільки стало можливо, вирішили повернутися до Криму. В перший клас я пішла вже тут.
Після прем'єри консул Росії подав у відставку
На прем'єру фільму "Хайтарма" у Криму 17 травня відмовилася прийти делегація з Росії. На показ запросили військових льотчиків і товаришів Амет-Хана Султана. Не ходити на прем'єру їм порадив Володимир Андрєєв, генеральний консул Росії в Сімферополі.
— Якби це був серіал, де 17 серій розповідали б про подвиг радянських солдатів, дві — про співпрацю кримських татар з окупантами і завершальну серію про депортацію, тоді я пішов би на цей фільм, — говорить Андрєєв. 24 травня консул подав у відставку, проте не відмовився від своїх слів.
20 червня буде ще один показ у Києві. Потім картину повезуть по фестивалях. По телебаченню покажуть 18 травня 2014-го, у день пам'яті жертв депортованих із Криму. Тоді мине 70 років від подій стрічки. Гроші від прокату витратять на розвиток дитячого кримськотатарського телеканалу.
3 
1
Коментарі
12