— Ми із сестрою виросли у сім'ї кочових артистів. Це кіно — про наше життя, — розповідає французька акторка Інес Фенер. Міжнародний конкурс Одеського кінофестивалю стартує фільмом "Людожери" її сестри Леї. Розповідає про життя артистів, які багато років гастролюють з одним спектаклем за оповіданнями Антона Чехова. Одна з героїнь — юна актриса — вагітніє від старшого колеги.
Міжнародний конкурс продовжує стрічка "Місто, де я дорослішаю" бразильської режисерки Марилії Роші. У ньому йдеться про португалку Франсиску, яка рік живе у Бразилії, та її подругу Терезу. Обидві розриваються між бажанням розпочати нове життя і повернутися додому.
Національну конкурсну програму відкрив фільм "Варта1, Львів, Україна" львівського режисера Юрія Грицини.
Картина показує події так званої Ночі гніву на 19 лютого 2014 року. Тоді захопили Львівську обласну держадміністрацію, головне управління міліції області та інші адміністративні будівлі. Щоб забезпечити порядок, активісти організації "Варта1" взяли на себе функції правоохоронців і патрулювали місто. У стрічці записи їхніх розмов накладені на кадри львівських окраїн.
— Усі знають про події в Києві, але не всім відомо про події в регіонах, — розповідає Юрій Грицина. — Про цю Ніч гніву немає якоїсь конкретної думки серед львів'ян. Багато хто каже, що це були хороші часи, коли влада нас боялася, і ми мали на неї вплив. Інші говорять, що ці події спровокували трагічний розвиток у Києві. Треті — що вони спровокували провокації на сході країни. Є багато точок зору.
Мені було важливо дати голос живим людям. Розумів, що якщо буду знімати офіційну версію Майдану, там говоритимуть тільки провідні революціонери. Мені ж хотілося побачити, як це сприймають прості люди.
Найбільший інтерес викликали позаконкурсні фільми програми "Гала-прем'єри", які брали участь у цьогорічному Каннському кінофестивалі. Показ стрічки іспанського режисера Педро Альмодовара "Джульєтта" розпочався зі скандалу. Глядачі побилися за місця в залі.
— Ці шість місць — для наших колег-журналістів, — дівчина в блакитній сукні не дозволяє займати стільці.
— Де вони? Я заплатила гроші! Пустіть мене, я маю подивитись Альмодовара, — каже жінка, на вигляд років 40.
— Організатори знайшли місце в іншому ряду. Через півгодини десяток людей виходять із залу.
— Таке депресивне кіно. І розтягнуте, — каже Віталій Рудик, журналіст з Івано-Франківська. — Мабуть, режисер постарів. Хоча еротичні сцени йому й досі гарно вдаються. Героїня фільму — вчителька, закохана в рибалку. Джульєтта втрачає чоловіка, а згодом зникає донька. Повертається через багато років, коли й сама ховає власну дитину.
4 
1
Коментарі