— Сусіди дивилися на мене божевільними очима. Чого я все вичищаю, саджаю дерева, роблю клумби? Нема сенсу сперечатися з людьми, які навіть підлоги не помиють у себе на поверсі, — розповідає киянка Тетяна Мануйлова, 31 рік. Торік із чоловіком власноруч розписали свій під'їзд на вул. Полярній, 3. За допомогою трафаретів зобразила на стінах птахів та орнаменти. Повісила годинника, який зробила сама. Через спеку працювали переважно вночі, робота тривала близько місяця. Спочатку оздобили свій поверх.
— Символічно зібрала по 5-10 гривень на матеріали із сусідів. З чоловіком вкрутили кілька лампочок, перемонтували двері й вікна, — продовжує Тетяна. Згодом керівники будинкового кооперативу попросили оформити парадний вхід.
— Я не художниця, але захотілося оживити стіни. Роздрукувала картинки птахів. На білу стіну перенесла їхні контури через копірку. Це може кожен. Потім розмалювала фігури акриловими фарбами. Загалом писала їх тиждень по 3 години щодня. Чоловіка, що тікає до виходу із портфелем у руках, клеїли опівночі. Назвала його Геною. Хотіла зробити більше. Але сусідка з першого поверху постійно пише на стінах скарги. З нею давно судяться, бо не платить за квартиру. Хамить, обписує стіни фразами "Плохое отопление". Оце над Геною цілі рядки скарг. До ремонту вони аж до стелі діставали. Як вона туди залізла, ніхто не знає. Я навіть міліцію викликала. А жінка сказала, що ще й пташок моїх замалює, якщо буду виступати. Чула, як говорила подрузі, що ремонт — це її заслуга. Мовляв, вона писала-писала на стінах, то так змусила зробити гарно у під'їзді.
За рік іще щось з вашої роботи пошкодили?
— Поздирали кілька наклейок "вихід", "не курити" та з перекресленою фігурою хлопчика, що пісяє. Вирішила краї обводити лаком — ніяк нігтем не зачепиш. Консьєржі стежать, щоб ніхто чужий до під'їзду не заходив. Неприємно, що все одно розклеюють на стінах оголошення і рекламу. Доводиться підфарбовувати.
Що з'явилося знадвору?
— Сірі стіни зробили рожевими і жовтими. Трафаретами домалювали чорних котів. На двері нанесли золотаві орнаменти. Петельки для квітів так прикріпили, що ніхто не зніме. Бо ночами тут тиняється багато "бомонду", на лавочках пиво розпивають. Чотири роки тому ми зробили клумбу з дерев'яним парканчиком. Її розібрали. Хтось тупо вирішив украсти кілька палиць. Посадила там круглу тую — викопали. Зробила паркан із мотузок — поперегризали собаки. Прикро. Голову ламаємо, як зробити, щоби ніхто не покрав. У нашій країні гарно може бути лише у приватному будинку за високим парканом чи з охороною.
За роботу заплатили?
— Мене офіційно влаштували як працівника кооперативу і заплатили 2 тисячі гривень. Матеріали взяла свої. Фарбу на стіни — з кооперативу. Звернулися до мене, бо за такі кошти не могли дозволити професійного штукатура, який вирівняв би стіни. Але я й на таку суму не розраховувала. Хочу, щоб люди зрозуміли, що це все можна зробити самотужки. Не треба чекати, що Янукович чи Тимошенко втрутиться, чому вчасно не вивезли сміття.
Займаєтесь дизайном?
— За освітою я медсестра, працювала продавцем і адміністратором. А чоловік Євген — відеоінженер на телебаченні. Мені подобається робити предмети інтер'єру, відновлювати старі меблі. Знайомі кажуть, що дизайн — це моє. Хоч би куди йшли в гості — там щось робимо. Подруга хотіла викинути стару поличку для взуття. Але це фанера, яка не розшаровується. Я прикрутила до неї ніжки і пофарбувала у красивий синій колір. Тепер стоїть на видному місці. Наша комора захаращена лобзиками, перфоратором і купою матеріалів. У квартирі довго не пошумиш, а майструвати завжди щось хочеться. Тому з Євгеном мріємо переїхати у приватний будинок у Богуславі, там родичі. Хотіли би привести до ладу якийсь старий добротний дім. У меблів вистачить замінити ручки, пофарбувати — і як нові. Постійно зводити будинки — неекологічно.
3 
1
Коментарі
1