"Військовим співаємо щось легке — про те, як пораються на городах"

 

— 1995 року доля, яку звали Люся, занесла мене до Москви, — каже лідер вінницького гурту "Очеретяний кіт" 41-річний Роман Кріль. — Навчався там гри на джазовій гітарі. Продавав книжки в електричках. Досі ставлюся із симпатією до "електричних" продавців, співаків, алкоголіків, циган.

"Очеретяний кіт" відзначив 20-річчя. Гурт проведе концертний тур 20 містами України. Презентують альбом "20 кроків". Виконують авторські й народні пісні у власній обробці.

— У 1990-х музиканти намагалися поєднати західну культуру з українською мовою. Киянин Олег Скрипка зробив це за рахунок діалектизму й "льольокання". Волиняни "Тартак", харків'яни "Танок на майдані Конго" — просто начитували текст. Ми ж зробили українську пісню, — продовжує.

Роман — вокаліст і грає на гітарі. Напередодні концерту в столиці приходить до пам'ятника Григорієві Сковороді на Подолі. Щойно закінчив репетицію в залі Києво-Могилянської академії.

Гурту 20 років. Які відчуття?

— З часом повільніше пишу пісні. Виникає все більше внутрішніх фільтрів. Має бути відчуття, що пісня вже не твоя. Що її може виконати хтось інший.

Останнім часом з'явився дуже хороший слухач у Львові. Коли граємо в зоні АТО для військових чи цивільних — також є контакт. Бо музика — це маленькі історії людей. Військовим співаємо щось легке — про тиждень спеки біля села чи як пораються на городах.

З учасниками гурту — ви друзі чи колеги?

— Скорше родичі. На друга можеш ображатися. А тут нікуди від них не дінешся, як на підводному човні. У Секретарьова (Анатолій Секретарьов, він­ницький поет. — ГПУ) є вірш: "Бути другом — значить бути другим. Станеш першим — вважай, що друг в тобі помер вже".

Я трохи тиран у колективі. Інколи виникають розвал і броженіє. Потрібно комусь дисциплінувати. Але все обговорюємо. Ми не працюємо на своє его. Працюємо на кращий результат. Бо зараз важко вижити авторській музиці. Нема гарантії, що прийде людина, дасть грошей і скаже: "Хлопці, пишіть своє". У нас є такі друзі. Це везіння.

Альбом записали в хаті-мазанці

За 25 км від Вінниці Роман Кріль купив хату-мазанку. Щороку гурт "Очеретяний кіт" проводить тут фестиваль "Демидівські вихідні". Цього року сезон відкриють 6 травня.

— Туристи приїздять із наметами, але є де й поселити. Така собі комуна вихідного дня. Самі готуємо, можна посидіти на водоспаді, у річці скупатися, половити рибу, піти в ліс, — говорить Роман.

"Демидівський альбом" 2010 року музиканти записали в хаті-мазанці.

— Там — своєрідна акустика, — додає. — Від того наш стиль називаємо "маза-хата-рок".

×