"Це ж колись Іво Бобул співав: "На Україну поверну-усь, через роки, через віки-и", — наспівує в середу ввечері молодий чоловік, роздивляючись афішу біля входу до Національної опери.
Гала-концерт "На Україну повернусь" відбувся в Києві втретє. Його дають українські оперні співаки, що тепер виступають на кращих сценах світу. Цього року їх п"ятеро: соліст Мюнхенської опери бас Тарас Конощенко, бас із Варшавської опери Андрій Шкурган, тенор Андрій Кулько, що співає тепер в московському Большому театрі, сопрано Вікторія Лук"янець, яка живе у Відні, та Ольга Микитенко з нью-йоркської "Метрополітен-опера".
Розпочався концерт із української класики — симфонічний оркестр виконав увертюру до опери "Тарас Бульба" Миколи Лисенка. Від Тараса Конощенка публіка чекає пісні Тараса з опери "Тарас Бульба" — її щойно оголосили. А він вийшов на сцену і стоїть, не співає.
— Ноти забув! — переживає хтось зі слухачів у залі.
Конощенко подає якийсь знак диригентові Миколі Дядюрі в оперній ямі. І замість Лисенка звучить Моцарт, арія Лепорелло з опери "Дон Жуан".
Найбільше аплодують перед виходом Вікторії Лук"янець. Артистка заспівала арії Россіні та Гуно. Виспівати гами вона допомагає собі всім тілом. Ще один музичний номер Вікторія заспівала в парі з Тарасом Конощенком. Вони виконали дует Джільди та Ріґолетто з опери Верді. Маленького зросту Вікторія здавалася дитиною поруч із високим Конощенком.
За кордоном можуть і засвистати
— Сьогодні найщасливіший день у моєму житті! — зізнається "ГПУ" після концерту Вікторія Лук"янець, 41 рік. — Усе гармонійно, усе співпало — я чудово себе почуваю, у формі голос, гарно виглядаю. А як мене вітали! У нас дуже щира і дружелюбна публіка. Навіть як помилився, вона все прощає. А за кордоном можуть і засвистати, як що не сподобається. Моя мама сиділа в залі.
— Мені всі кажуть: "Яка ж ви щаслива!". А я собі думаю: ой знали б ви, якою ціною дається те щастя, — розповідає мама Вікторії, Алла Максимівна, 69 років. — Кожного разу як буваю на концертах доньки, дуже хвилююся. Додому приїжджає вона три-чотири рази на рік. В основному, коли має тут концерти. Другий раз приїде в березні, на ювілей музичного училища імені Глієра, в якому вона навчалася. Але я вже звикла, що бачу її рідко — все ж таки вже 15 літ минуло, як вона живе у Відні.
Завершився концерт двома молитвами за Україну — "Блаженний день, блаженний час" з опери "Запорожець за Дунаєм" Гулака-Артемовського та "Боже великий єдиний" Лисенка. Їх заспівали соліст Андрій Кулько й Національна капела "Думка". Перед цим усім нашим співакам-емігрантам побажали високих гонорарів.
2 
1
Коментарі