— Тримати Тараса Шевченка між іконою і купюрою — традиція, закладена радянською ідеологією, — каже письменник і видавець Віталій Капранов, 47 років. Разом із братом Дмитром 9 березня взяли участь у 18-годинному марафоні "Шевченко мобілізує", присвяченому 201-й річниці з дня народження Кобзаря. Його вірші читали митці, політики, бійці АТО. До акції долучилися президент Петро Порошенко з дружиною та прем'єр-міністр Арсеній Яценюк.
— Здається, радянська влада наче спеціально іменем "видатного співака і танцюриста" Шевченка назвала оперний театр у Києві, — продовжує Віталій Капранов. — Шкільну програму як навмисно наповнили найполітизованішими образами Тараса Григоровича, щоб він усім українцям остогид і про нього забули. А Шевченко передусім був культурний діяч. Щодо політичної боротьби за визволення з кріпацтва — Тарас скоріше "терпіла", а не організатор.
Брати Капранови вважають Шевченка прогресивнішим за його російських сучасників.
— У кожній літературі був свій революціонер, який уперше використав розмовну мову і народний світогляд для творчості. Нам пощастило з Тарасом Григоровичем, що він ще й геніальний художник. От у росіян, наприклад, такого не знайшлося. Вони модерну літературу творили від античних зразків. "Ты скажешь: ветреная Геба, кормя Зевесова орла, громокипящий кубок с неба, смеясь, на землю пролила", — так у часи Шевченка писав Федір Тютчев. Не міг по-людськи висловитися. Нормальна, близька народу література в росіян з'явилася лише з появою Сергія Єсеніна. Поезія Шевченка одразу стала народною. І зараз будь-який український поет мріє досягнути цього.
Придатним для сьогоднішнього вживання Шевченко може стати як класик, вийнятий з музею. А його образ досі багато хто боїться рухати. Скільки галасу було, коли ми організували конкурс двійників Кобзаря! Взяли за приклад подібні заходи в США. Там збираються люди, подібні до Ернеста Гемінґвея. По-панібратськи називають свого великого письменника Гемом. Українці лише нещодавно Тараса Григоровича визнали своїм і почали називати Шевою.
З нього треба змивати намул радянської недоторканості. Підходити до Тараса Григоровича по-сучасному, — продовжує Віталій Капранов. — Чудова була ініціатива торік покласти його вірші на різні сучасні музичні стилі. Ми з братом заспівали блюз, гурт "От вінта" — кантрі, Фома з "Мандрів" — реґі, Марічка Кудрявцева написала танго "Якби мені черевики".
Цьогоріч учасники гурту "От вінта" переспівали поему "Катерина". Разом із рівненським ансамблем сучасного танцю "Лайт" зняли кліп "Кохайтесь, чорноброві, та не з москалями". У ньому музиканти знялися повністю голими. Прикривалися інструментами, мильною піною та простирадлами.
Коментарі