Британський бас-баритон Павло Гунька знає сім мов

Вперше з сольним виступом в Україну приїде британський бас-баритон українського походження Павло Гунька.

5 червня в столичний філармонії та 9 червня у львівській представить концертну програму "Шевченко і Шекспір. Мрії, Прагнення, Відчай"

Прозвучать камерно-вокальні твори М. Лисенка, Я. Степового, С. Туркевич на поезію Т. Шевченка та цикл "12 сонетів Вільяма Шекспіра" на музику О. Яковчука

"Для Павла Гунька ця подія є знаковою, адже він народився і проживає у місті Ковентрі, розташованому в центральній Великобританії неподалік Стратфорду-на-Ейвоні – місті паломництва всіх обожнювачів Шекспіра", - розповідає доктор мистецтвознавства Аделіна Єфіменко. На рідній землі батьків відомий співак із сольним концертом виступить вперше разом зі своїм концертмейстером Річардом Уайлдсом (з Баварської державної опери. Примітно, що вокальний цикл сучасного українського композитора Олександра Яковчука, написаний спеціально на замовлення Павла Гуньки у 2009 році. Це музичне втілення 12 сонетів Шекспіра в українському перекладі Остапа Тарнавського) де послідовно використовується кожен із 12 тональних центрів, що нагадує знаменитий "Добре темперований клавір" Йоганна Себастьяна Баха.

В академічній музиці, мистецька пісня – це найбільш розвинута форма для голосу й інструмента. На думку канадського музикознавця Василя Сидоренка, вона з'являється на початку XIX ст., коли фортепіано, як інструмент, досягає певної досконалості. Мистецька пісня охоплює найкращі ідеали поезії, музичного мистецтва та композиторської майстерності. Вона яскраво передає настрій, драму, переживання широкою палітрою різноманітних музичних звуків. Тут фортепіанна партія – не просто акомпанемент, а невід'ємна частина музичної канви.

"Немає іншої музичної форми, щоб так поєднувала всі ці елементи в одне ціле. Але чому мистецька, а не художня пісня, – розмірковує Василь Сидоренко, – Є музичне мистецтво, є художнє мистецтво, але немає музичного мистецтва! Замість того, щоб сліпо запозичати ідіоми з російської мови, треба творити відповідну українську термінологію. Мистецька пісня – це найкраща назва, яка уникає всіх неточностей слова художній".

Батько Павла Гунька родом із Тернопільщини .

" У 1942-у німці забрали його на роботи до Німеччини, пообіцявши, що через 6 місяців відпустять додому, але обіцянки, звісно, не дотримались, - розповідає про нього знаменитий британський бас-баритон. Працював чоботарем у Берліні. Батькові довелось утікати від німців і різними способами уникати повернення до "совєтів", де його очікували сибірські табори. Вже після війни він опинився в Англії і осів у Ковентрі, де близько 40-а років працював на заводі, що виробляв автомобілі Jaguar. Там він і познайомився з моєю мамою, яка, хоч була англійкою, полюбила українську культуру, декламувала Шевченка і навіть керувала церковним хором у місцевій українській греко-католицькій церкві. Знанням української мови і я, і мій брат завдячуємо батькові, а ще дуже допомогло те, що я з 9 років співав у церковному хорі. У нашій родині дуже шанували й любили українську пісню, ця любов передалась і мені. Зараз я володію сімома мовами. Головне було навчитися, як їх вчити, а далі пішло легше. Взагалі, це специфіка оперних співаків – знати мови, щоб співати твори в оригіналі. Так, я, як британець, дуже гордий з того, що в моїх жилах тече українська кров і хочу, щоб всі українці також пишались своїм походженням.

Мистецька, або як її ще наживають, класична пісня кардинально відрізняється від народної. Це справжні шедеври музичного мистецтва, в яких геніально поєднується чудовий текст поета, витончена музика високоповажного композитора для сольного/дуетного співу, а потім ще й виконавська майстерність співака. Тому, власне, так важливо підняти і репрезентувати світу саме цей несправедливо забутий пласт української музичної культури.

×