Кінопрем'єри цього вікенду орієнтовані перш за все на чоловічу аудиторію. На противагу кільком екшенам, трилеру та документальній стрічці на широких екранах з'явиться лише одна легка комедія, яка не може похвалитись високохудожністю. Фаворитами цих вихідних являються "Доля янголів" та "Петля часу". Першу стрічку відзначили в Каннах, а в другій зіграв Брюс Уілліс, що для більшості глядачів значить набагато більше, ніж нагорода найпрестижнішого кінофесту.
Доля янголів
Нова комедія класика британського кіно Кена Лоуча прийдеться до смаку перш за все шанувальникам віскі. Стрічка розповідає про молодого хулігана Роббі, який після народження доньки вирішує змінитись на краще і розпочати повноцінне життя. Однак хлопець настільки загруз в своїх проблемах, що надіятись лишається тільки на вищі сили. В Шотландії існує легенда, що нібито частину віскі (яка насправді випаровується, поки бочка з напоєм відстоювалась в льоху) випивають янголи. За повір'ям "Доля янголів" – це невелика відплата людей за добро, яке для них роблять вищі сили. Власне завдяки цій "долі" Роббі і намагатиметься виправити своє життя.
Комедії надзвичайно рідко потрапляють до конкурсних програм настільки престижних кінофестивалів, як Каннський. І ще рідше отримують на них престижні нагороди. Тож "Приз жюрі", яким Кена Лоуча удостоїли за цю стрічку, говорить про її високий рівень.
Петля часу
Сюжет переносить глядача в далекий 2072 рік, коли мафія вже не спускає своїх жертв на дно річки в тазах з бетоном і не кидає їх у каналізацію, а просто-напросто вмикає машину часу і пересилає їх в минуле. Там з ними і розбираються спеціально найняті кілери. Один з таких "санітарів часу" –головний герой Джо, життя якого враз змінюється, коли його наступним клієнтом стає він сам, тільки на 30 років старший.
Щороку голлівудський конвеєр випускає хоча б одну стрічку про машину часу. Однак цього разу продюсери "фабрики мрій" підійшли до цієї теми оригінально, знявши не банальну науково-фантастичну стрічку, а драйвовий екшн. Подорожі в часі тут лише тло для напруженого протистояння героїв у виконанні маститого Брюса Уілліса та багатообіцяючого Джозефа Гордона-Левітта. Картина зібрала досить високі оцінки критиків, хоча і не потрапила до жодного кінофестивалю.
Джордж Харрісон: життя в матеріальному світі
Одна з найяскравіших документальних стрічок минулого року розповідає про легендарного "бітла", який все своє життя вивчав індуїзм, практикував йогу та пізнавав "нематеріальний світ" настільки ж завзято, як і створював музику. Фільм розповідає про найцікавіші епізоди з життя митця: дитинство та перші заняття музикою, заснування та розпад The Beatles, його подорож в Індію та сольна кар'єра. Кінокартина насичена унікальними архівними кадрами, а також інтерв'ю як з самим Харрісоном, так і з музикантами, які творили разом з ним.
Про якість цієї стрічки говорить, по-перше, те, що її продюсером виступив живий класик Голлівуду Мартін Скорсезе, а по-друге – дві нагороди Еммі (так званий "телевізійний Оскар"). Високохудожність фільму підтверджує і те, що він дійшов до вітчизняного прокату. Адже вітчизняні дистриб'ютори надто обережно відбирають документальні стрічки для українського глядача. Протягом останнього року наші кінотеатри показали всього дві документальні картини.
Експат
Ця стрічка про "зраду-викрадення-переслідування" навряд чи подарує яскраві емоції тим, хто вже дивився хоча б кілька подібних екшенів. Сюжет трафаретний: батько-спецагент змушений захищати дочку від своїх колег, котрі хочуть її вбити.
Фільм примітний перш за все виконавцями головних ролей. Одна з них – українка за походженням Ольга Куриленко, яка завзято видряпується на Голлівудський Олімп. Тільки протягом цього року вона знялась в чотирьох помітних картинах. А також з'явилась в новій стрічці американського режисера Теренса Маліка, якого торік нагородили "Золотою пальмою" Канн. Компанію по знімальному майданчику їй склав Аарон Екхарт, який прославився після картини "Тут курять" (2005), а торік буквально на своїх плечах витягнув всю драматичну лінію блокбастеру "Битва за Лос-Анджелес".
Цунамі
З приходом осені в репертуарах кінотеатрів з'являється все більше фільмів, які не розважають, а лякають. Сюжет цієї стрічки розповідає про містечко на узбережжі, спокійне життя в якому обривається, коли на нього обрушується цунамі. Головні герої картини опиняються в супермаркеті посеред одного з затоплених кварталів. Рівень води поступово підіймається і тим, хто лишився в живих необхідно вибратись на волю. Однак на заваді їм стають акули, які нишпорять у пошуках свіжої крові.
Якщо б Стівен Спілберг, працюючи над своїми "Щелепами" (1975), знав, скільки єресі в майбутньому знімуть за мотивами його фільму – він би скоріш за все відмовився від цієї ідеї. Власне, одним з яскравих прикладів невдалої "варіації на тему Спілберга" і стала картина "Цунамі".
Чоловік з гарантією
Якщо обрати кращий фільм серед прем'єр цього тижня досить важко, то з найгіршим можна визначитись одразу – це "Чоловік з гарантією". В центрі сюжету – охоронець, що живе в торговому центрі, як в раю, і власниця цього центру, яка знайомиться з ним, видавши себе за стажера. Між ними зав'язується роман, однак дуже скоро їм доведеться дізнатись правду один про одного, що, власне, і випробує їх почуття на міцність.
Після перегляду подібних картин, те, що кіно колись стало мистецтвом – здається непорозумінням. "Чоловік з гарантією" - це типовий телефільм від творців "Няньок" та "Того ще Карлсона", який подарує глядачеві півтори години легкого, наївного гумору.
3 
4880
Коментарі
2