Третій міжнародний арт-проект "АУТ" проходить у Національному музеї Тараса Шевченка. Цього року його курують культовий російський критик Віктор Топоров та співзасновниця "Клініки Дорошенка Грищенко" Оксана Грищенко.
Виставка "Сновидіння наяву" має на меті осмислити аутизацію сучасного світу і людини. Кожному з митців у музеї намагалися відвести окрему кімнату, аби відтворити той особливий світ, який бачать митці. Третій проект АУТу представляє авторів легендарної "Лімонки" Павла Лосєва і Григорія Ющенка (Санкт-Петербург), учасників резонансної виставки "Апокаліпсис і Відродження в Шоколадному будинку" Майкла Мерфенка і Давида Чичкана (Київ), володаря міжнародних премій Arte Laguna 2013 та Prix de la Photographie 2011 Ричарда Енсетта (Великобританія), молодого графіка російського походження Світлани Ла Вей(США), а також – офорти Тараса Шевченка, який, на думку кураторів, був одним із найпотужніших візіонерів у мистецтві.
В інтерв'ю Gazeta.ua куратор виставки Оксана Грищенко розповіла про історію проекту та що означають "Сни на яву" художників-візіонерів.
- Як народилася концепція проекту АУТ?
- Цей проект починався як соціальний. Мене цікавив аутизм в суспільстві. "Аут" в значенні вихід: вихід з певного ящику, певних стандартів. Але саме в арт-проекті ми підходимо до цього з трьох різних точок зору. Перше - що аутизм - це діагноз і зараз стає все більше таких дітей. Друге - аутизація сучасного суспільства, коли це вже є свідомим вибором людини. Третє - зв'язок аутизму і творчості. Ці три теми постійно задіяні в різних співвідношеннях. І мистецтво - найкращий метод для того, щоб розбурхати свідомість, показати - це не так погано бути іншим, це допомагає людям знаходити щось нове.
- В чому принципова різниця третього АУТу від двох попередніх?
- Перший АУТ мав за основну тему творчості з ознаками аутизму. Для її куратора Тетяні Гершуні будь-який художник - людина незвична, а якщо стисло охарактеризувати, то кожен художник - аутист. У другому АУТі маємо справу саме з діагнозом. Основний куратор, Коен Джефф Байза, якого ми запросили з Нью-Йорка, за освітою медик, і працює з медичними темами у мистецтві. Він зміг зібрати професійних художників з цим діагнозом з усього світу.
У "Сновидіннях наяву" нам цікава тема візіонерства. Це пророцтво. Візіонерство як бачення чогось, чого не бачать звичайні люди.
- Що таке візіонерство в контексті аутизму? Це відображення реальності внутрішньої, того що всередині?
- Візіонер бачить іншу реальність, він не вважає її внутрішньою. Той, хто бачить те, чого не бачать інші. Приміром, роботи Давида Чичкана. Він бачить світ, як той, що має жити за законами анархії. І це для нього більш реальне, ніж те, що вважають інші. Практично у кожного з відібраних митців своя кімната. Ми намагалися відвести окремий простір кожному, аби глядачі могли зануритися у світ, у реальність, яку показує художник.
- Як відбирали українську сторону учасників? До експозиції ви також включили і роботи Шевченка.
- Насправді у нас не так багато візіонерів. Участь Майкла Мерфенка була очевидна відразу, бо це його тема. З Давидом Чичканом, з його творчістю була мало знайома. Перший раз побачила його роботи у Шоколадному будинку на виставці "Апокаліпсис і Відродження". А Тарас Шевченко - класичний візіонер. У його роботах проглядається бачення іншого світу - на той момент, коли Україна не сприймалася як окрема країна, він заклав її розуміння як країни і нації.
- Тема проекту "Сни наяву". Для вас який найстрашніший сон-світ серед представлених робіт?
- Мені, безумовно, Мерфенко. Багато хто говорить, що він "світлий". Але його мистецтво про зміну із середини. І, приміром, картина "Архангел" ніби не з цього світу. Для мене у його мистецтві є щось від безумства.
Виставка триватиме до 18 травня. Музей знаходиться на бульварі Шевченка, 12. Працює до 18:00 (Понеділок - вихідний).
2 
4880
Коментарі