Наступного тижня стартує фестиваль американського кіно "Незалежність". Цьогоріч він проходить вдруге. За тиждень презентують 7 ігрових та 8 документальних стрічок. Серед них кілька обов'язкових американських мелодрам, автобіографічна історія незайманця, гангстерська драма. Фестиваль проходитиме з 27 листопада по 2 грудня в кінотеатрі "Київ".
Безпеку не гарантую (Safety Not Guaranteed , 2012)
Фільм дебютував цього року на фестивалі Санденс і отримав нагороду за кращий сценарій. Навіть якщо автори і використовують традиційну історію про мандрівки у часі, це не зовсім науково-фантастичний екшн. Тут більше йдеться про самотність, довіру та звичайні людські страхи.
Самітник Кеннет Геллоуей розкрив таємницю подорожей у часі. Він дає об'яву в газеті про те, що шукає компаньйона для часових мандрівок. І троє журналістів взялися написати матеріал про цього дивака.
Слова (The Words, 2012)
Головні ролі тут виконали Бредлі Купер, Джеремі Айронс, Зої Салдана, Олівія Вайлд. І кожен з них грає такого собі романтика, в душі якого бурлить страждання, радість від поцілунку коханої людини, вечорів при свічках, душевні муки у пошуках власного шляху.
Отже, фільм про письменника. Він після довгих небритих і безсонних ночей над друкарською машинкою наважується видати чужий текст за свій власний. І стає дуже популярним. І як у класичному драматичному повороті головного героя мучить совість та справжній автор "слів"…
Поза законом: Найп'яніший округ у світі (Lawless, 2012)
Це стилістично витримана гангстерська драма австралійського режисера Джона Хіллкоута, що розгортається за часів сухого закону. Режисер зізнався, що багато в чому його надихали на створення фільму класичні гангстерські картини - зокрема, "Бонні і Клайд" і "Одного разу в Америці" Серджо Леоне.
"Поза законом" – це правдива історія братів Бондурантів, легендарні пригоди яких описав у своїй книзі Мет Бондурант. Хороші бутлегери-контрабандисти борються з поганими поліцейськими. До них приєднується пара красунь: пасторська донька (Міа Васиковська) і танцівниця вар'єте з Чикаго, яку зіграла Джесіка Честейн. Тоді, у 1931 році, округ Франклін, штат Віргінія, завдяки процвітанню підпільного виробництва алкоголю заробив звання "самого п'яного округу в світі".
"У цій історії мене займало поєднання класичних любовних історій і надмірного насильства. Воно приємно лоскотало нерви", - сказав австралійський рок-музикант Нік Кейв, за сценарієм і на музику якого знімалася картина.
Сесії (The Sessions, 2012)
"Сесії" було визнано одним із вибухових хітів на цьогорічному фестивалі Санденс - фільм отримав приз публіки. Він знятий за мотивами гостро-оптимістичної автобіографічної прози каліфорнійського журналіста і поета Марка О'Браєна.
Отже, це історія 36-річного Марка О'Браєна, який користується апаратом для штучного дихання і вирішує, що більше не хоче залишатись незайманим. За допомогою свого лікаря і свого священика він зв'язується з Черіл Коен-Грін, професіоналкою сурогатного сексу і типовою американською матусею з власним будинком, іпотекою й чоловіком. Вийшло певною мірою смішне та далеко не сентиментальне кіно.
Наелектризоване дитинство (Electrick Children, 2012)
Дебютна робота режисерки Ребеки Томас одразу отримала нагороду на міжнародному дитячому кінофестивалі "Бастер -2012".
15-ти літня Рейчел живе в комуні мормонів у штаті Юта. Коли вона завагітніла, на всі питання мами та пастора відповідала, що зачала дитину від прослуховування рок-пісні. Її хочуть якомога скоріше видати заміж, але Рейчел тікає в Лас-Вегас. Дівча хоче знайти чарівний рокенрольний голос з касетного магнітофону...
Історія про дітей, які не схожі на інших. І в буквальному сенсі персонажі фільму ніби зійшли зі старовинних картин: біляву Рейчел оператор спеціально підсвічує ззаду, щоб навколо її голови засяяв електричний німб.
Кінець кохання (The End of Love, 2012)
Режисер стрічки Марк Веббер одночасно є сценаристом та головним персонажем цієї стрічки. Герой Марка також актор. Його дружина помирає. У нього залишається дворічний син — світловолосий блакитноокий хлопчик.
В буквальному сенсі це дуже інтимна стрічка про стосунки батька та маленького хлопчика. Про те як Марк розповідає синові про смерть і свої життєві негаразди, про те як намагається рухатися далі і зав'язувати нові стосунки.
Каліфорнійське соло (CALIFORNIA SOLO, 2012)
На цьогорічному кінофестивалі у Вудстоці фільм отримав нагороду як кращий художній повнометражний фільм та за кращий монтаж. Колишньому рокерові, який працює тепер на фермі, загрожує депортація з Лос-Анджелесу. Бо його затримали п'яним за кермом автомобілю.
Це історія про стосунки з колишньою дружиною та підлітком-дочкою. Історія про особисту спокуту чоловіка та життя після слави.
Не менш цікава документальна програма фестивалю. Її можна подивитися безкоштовно. Покажуть вісім стрічок: починаючи від фільму "Світ Кормана: подвиги голлівудського бунтаря", що розповідає про те, як режисер та письменник Роджер Корман створював свою культову кіноімперію (у стрічці задіяні і Мартін Скорсезе, і Джек Ніколсон, і Роберт Де Ніро), до картини "Атомні штати Америки", про правду й міфи про атомну енергетику (взятися за стрічку режисера спонукала аварія 11 березня 2011 року в Японії на Фукусімі).
Вуді Аллен: Документальний фільм (Woody Allen - A Documentary, 2012)
Це вперше культовий режисер дозволив зняти на камеру своє життя режисерові Роберту Вейді.
По суті це літопис кар'єри Аллена: від підлітка, від гумористичних виступів перед аудиторією до нагород за найкращі сценарії та режисуру в середньому за один фільм у рік більш як протягом сорока років. Тут звісно і звична "вудіаленівська" іронія, і побутові дрібниці, що оточують його по життю.
"Як пережити чуму" (How To Survive a Plaque, 2012)
Фільм отримав нагороду великого журі на Санденсі-2012. The New York Times тоді написав, що це "потужна оповідь, з мінімальним декоруванням. Зворушлива і детальна документальна стрічка про громадські рухи, пов'язані зі СНІДом, у кінці 1980-х і на початку 1990-х".
Девід Франс відтворив історію двох об'єднань: ACT UP і TAG (Група дієвого лікування), чия активність і новаторський підхід перетворили СНІД зі смертного вироку на стан, яким можна керувати. "Хворих на СНІД пропонували ізолювати від суспільства як прокажених, - розказує про 80-ті роки в одному з інтерв'ю Девід Франс. - Один політик вимагав, щоб їм ставили спеціальні клейма-татуювання. Влада не виділяла гроші на розробку лікарських препаратів, а коли під натиском стали виділяти, то зовсім недостатньо. Я концентрую увагу на тих, хто боровся з істеблішментом за ефективні препарати проти ВІЛ та СНІД".
Втрачене місто
Це спеціальний показ у рамках програми "Work in progress". Події фільму розгортаються між Штатами та Україною. Фільм розповідає про наполегливі пошуки одного американця, котрий прагне стати ближчим до свого покійного батька, відкриваючи для себе історію українського міста Трохимбрід, де колись жила його сім'я.
Вперше описаний у романі Джонатана Сафрана Фоєра "Все освітлено", Трохимбрід був єдиним повністю єврейським містом, яке будь-коли існувало за межами Палестини. 5000 євреїв Трохимброда були знищені нацистами, за винятком 33-х мешканців міста, яким вдалось уникнути масового вбивства.
Режисер використовує сучасні документальні кадри, оригінальну анімацію і свідчення тих, хто вижив.
2 
4880
Коментарі