Поетеса Вікторія Черняхівська сама робить папір. Використовує тополиний пух, сантехнічний льон, волокна бавовни і бананів, старі газети і картон.
На книжковій виставці "Медвін" Вікторія давала 3 майстер-класи по литтю паперу. За столами сидить кілька десятків глядачів. Дівчина роздає їм старі газети. Просить порвати на дрібна шматочки.
Порвані шматки збирає у 5-літрову пластикову пляшку з-під води "Софія Київська" з відрізаним горлечком. Зверху заливає його водою. На 1л радить брати три жмені порваного паперу.
Блендером подрібнює суміш 10 хв.
"Вона має бути однорідною і неприємною на вигляд, - розповіла поетеса. - Щоб папір вийшов кольоровим, треба додати харчових барвників. Якщо хочете зробити білосніжний – крапніть відбілювач".
У банку з рідиною всипає півчайної ложки крохмалю і стільки ж клею ПВА. Розмішує все пластиковою виделкою. Робить це, щоб майбутній папір тримався купи.
"Від клею папір з часом може пожовкнути, а від крохмалю він стане дуже твердим, - попередила Черняхівська. - Предметами, які ви використовуєте для виготовлення паперу, не можна готувати їжу. Типографська фарба погано відмивається і лишається на посуді, а нею можна отруїтися".
У пластиковий піддон виливає сіру масу. Бере дерев"яну рамку з натягнутою москітною сіткою і повністю занурює її у вилиту масу.
"Виливати рідину на рамку не можна, бо тоді папір буде різної товщини", - зазначила дівчина.
Витягує рамку з сірою масою і ставить на піддон, щоб стекла вода. Лишає її на 3 хв. В цей час готує місце, куди викладатиме папір. Стелить на стіл махровий рушник, зверху – москітну сітку. На папір у рамці вдавлює 7 засушених пелюсток нагідок, волокна бамбуку та льону. Зверху ляпає кілька краплинок червоної, синьої та фіолетової фарби. Перевертає рамку на москітну сітку з рушником. Промокає її ганчіркою і стукає пальцем. Вологий папір поволі випадає. Зверху Вікторія накриває його москітною сіткою і рушником.
"Рушники вбиратимуть вологу, а сітка допоможе відділити масу. Зверху треба покласти прес, щоб швидше виходила вода", - наголосила вона.
Дістає з-під столу дерев"яну дошку, притискає нею рушники з папером.
"Із рештків маси можна ліпити скульптурки. Якщо хочете зробити намисто – одразу робіть дірочку, як висохне її буде важко проколоти. Папір має сохнути одну добу. Потім його треба розкрити і почекати ще кілька годин, щоб випарувалася вся вода. Хто не хоче довго чекати – може випрасувати його праскою чи покласти на фольгу і при низькій температурі сушити у духовці", - додала Черняхівська.
Коментарі