"Коли здається, що вже все, починається найцікавіше" - найкращі цитати улюбленця жінок Ельчіна Сафарлі

17

Фото: Валерій Шмаков

Азербайджанський письменник і журналіст Ельчін Сафарлі на львівському Book Forum презентував нову книгу "Дім, в якому жевріє світло", перекладену українською. Знаний бестселерами "Солодка сіль Босфору", "Мені тебе обіцяли" та іншими. У книгах розповідає про східні традиції, культуру, побут і кохання.

"Дім, в якому жевріє світло" - про жінок. Про всіх прекрасних жінок, яких зустрічав у житті, та вдячність їм. Це моє бажання звеличити жінку як божественну істоту, яке має зв'язок із чимось вищим", - розповідає у Першому театрі для дітей та юнацтва. На зустрічі - аншлаг. Більшість - молоді жінки.

"Запитують, як називається місто, де розташований цей дім. Відповідаю, дім у кожного свій. Як і Львів, і Стамбул у кожного свій. Стамбул я обрав комфортним містом для життя, Львів для мене - найкрасивіше місто України. Але я описував насправді рибацьке селище у Франції, яке не факт, що особисто вам підійде і відчуєте ті емоції, як при читанні книжки. У кожного своя історія і ваша не схожа на мою чи вашого родича. Але це політ. Нікому не дозволяйте ранити свої крила. Але якщо поранили, то все одно рухайтеся далі. Мої крила підрізали на півроку, на 5 років, на щастя, потім вони заново відростали сильніші. Були і падіння, і злети, але це був політ. Бо коли вже здається, що все, починається найцікавіше. Головне, розуміти, що ти потрібен у цей момент", - каже Сафарлі.

Нова книга - роман у листах.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Перша версія вийшла огидна" - вірменська авторка презентувала світовий бестселер

Письменник живе у Стамбулі. Розповідає, що полюбляє чай ройбуш і завжди носить хороші туфлі. На зустрічі ділиться зі слухачами життєвими спостереженнями:

Здається, постійно перебуваю за партою. Як тільки одне завдання розв'язав, то отримую наступне.

Буває, думаєш, що щось розгадав, а потім перейшов на інший бік вулиці та розумієш, що помилявся.

Щастя - це праця і рух. Я його відчуваю щоденно, хоч і не постійно. Для цього лише варто вийти з дому.

Нікому дозволяйте поранити свої крила. Але якщо поранили, все одно рухайтеся далі.

Були і падіння, і взлети, але це був політ. Бо коли здається, що вже все, починається найцікавіше.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Війна у 140 знаках": на Book Forum привезли книгу британського репортера

Намагайтесь прислуховуватись до людей, які розповідають історії. Із різноманіття цих історій вишукуйте скарби для вашої свідомості.

Не думайте, що ви все контролюєте, - це лише ілюзії.

Якщо тобі не судилося збирати повні зали, ти їх не збиратимеш.

Довіра до життя – коли віриш, що у цей момент ти там, де маєш бути, зустрічаєшся з тими, з ким маєш зустрітись. Ці зустрічі приємні чи неприємні. І ти себе картаєш, як міг опинитися у такій ситуації. Але якщо подивитисяі ширше, то зрозумієш, для чого це стається. З кожної ситуації треба набиратись досвіду.

Біль – сигнал тіла, що неправильно живеш.

Буває, що людина не робить боляче, але поряд із тією людиною ти не подобаєшся собі. Ти не є собою. Ти напружений, постійно намагаєшся їй підігрувати і розумієш, що ніби непогано виходить, але не бачиш себе далі з цією людиною. А вже закохався.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Масова культура - це моя їжа" - українського читача завойовує популярний польський письменник

По-справжньому пізнати себе можете лише самостійно. Психологи й оточуючі можуть тільки надихати.

Що не роблю - усе із захопленням. Із захопленням говорю, пишу і навіть їм.

Старість може наступити і в 20 років. Про неї я не задумуюсь. Турбуюсь лише про про спокійну фізичну старість. Намагаюсь укріплювати тіло, щоб міг сам себе обслуговувати – випити чаю, піти погуляти. Усе красиво, коли вчасно.

Про сучасних письменників кажуть: "Що вони пишуть? Все заради грошей". Але Достоєвський теж писав заради грошей.

Був досвід, що я довірився і мене зрадили. Але я нічого не втратив, бо все найцінніше є у мені.

Гендерно не розподіляю друзів. Є свої та несвої люди.

×