Люди вийшли на вулиці за свою свободу і хочуть змін - реакція соцмереж на протести в Білорусі

 

Українські культурні діячі висловилися про масові протести в Білорусі проти шостого президентського терміну Олександра Лукашенка і за проведення нових чесних виборів.

Gazeta.ua зібрала реакцію соцмереж на події.

Андрій Бондар, письменник, перекладач:

"Дуже гірко спостерігати за боротьбою друзів-білорусів. За відчуттями, вони десь на стадії нашої "України без Кучми". З тією відмінністю, що Кучма не був аж настільки відбитим, як Лука. А особливо гірко тому, що, на відміну від нас тоді, 2001 року, їхньому протестному руху може елементарно забракнути сил і можливостей для реґенерації.

Ми не мали такого авторитаризму і такого злиття з Росією - цих союзних держав, політики повної русифікації і репресій інакомислячих. Натомість ми мали серйозні традиції протистояння Кремлю у ХХ столітті. Навіть їхня партизанка під час війни була всуціль радянською. За наявного стану білоруського суспільства і повної відсутності демократів у їхньому парламенті, боюся, "в довгу", кілька місяців, як у нас, протестувати просто не вийде.

Реакція світу на нашу останню революцію, яка стояла кілька місяців, була нерішучою і кволою. Чи варто очікувати безоглядної підтримки від того ж таки ЄС країні - сателіту РФ? Я не вірю в таке. Тому ми можемо долучитися до традиційних друзів демократії і свободи - країн Балтії та Польщі - які не покинули й нас. Тільки, боюсь, і на це наша держава не наважиться. Причина - на поверхні. Ми, на жаль, фактично не маємо чіткої зовнішньої політики на сьогоднішній день. Просто тому, що суспільство наше на виборах повелося торік приблизно так само, як білоруси в середині 1990-х, обравши Лукашенка. З тією відмінністю, що ми ще досі здатні виправити це історичне непорозуміння, а білоруси за кілька десятиліть не зуміли і не схотіли.

Я серцем з білорусами, які борються. Вони й нас підтримали у 2013-2014-х. І гинули за нашу справу, як за свою. Жыве Беларусь!"

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сенцов назвав Лукашенка кривавим тарганом

Іван Семесюк, художник, письменник, музикант:

"Дурний анекдот про білоруського шибеника, який висів добу у зашморгу, але все-таки перетерпів, має під собою історичний ґрунт. Цей народ у своїх воїнських здібностях здатен на серйозну звитягу і в цьому смислі вкрай небезпечний для ворогів.

Білоруси уміють довго вичікувати, цілими поколіннями, і це говорить, певно, про те, що простір-час вони сприймають трохи не так, як ми. І хоча їхню мову та й власне самих білорусів московські ідеологи уперто пхали в рамки виключно і тотально селянського міфу, глибинна аристократичність їхнього культурного коду для мене очевидна.

Ця їхня протестна монолітність, на мою думку, говорить про те, що країна історично не фронтирна і не має, умовно кажучи, "колонізованих" білорусами територій, як маємо ми (метафізичний югавасток), а вся вона як є для них чистий хартленд. На вуха встала тупо вся Білорусь, а на антимайдан у тамтешньої влади видно не вистачає ні часу, ні організаційного ресурсу".

Ірина Цілик, режисерка, письменниця:

"Від кадрів, де силовики з насолодою б'ють кийками беззбройних білорусів, починає фізично трусити. Якесь безкінечне дежавю. І так, ніхто з нас зараз однозначно не скаже, що саме відбувається в Білорусі і хто має вплив на ті чи інші процеси. Але я бачу людей, моїх добрих знайомих зокрема, які вийшли на вулиці за свою свободу і хочуть змін. Ми не знаємо, що врешті буде і чим там у них все закінчиться (можна подумати, ми тут у себе вдома щось взагалі знаємо). І тому не хочеться ніяких експертних думок. Хочеться просто, аби ви, сябры і сяброўки, берегли себе і водночас мали сили і сміливість боротися за своє".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нобелівська лауреатка Алексієвич до Лукашенка: "Забирайся. Кров не потрібна"

Вахтанг Кіпіані, історик, журналіст:

"Можу з пам'яті назвати понад сотню українських та російських дисидентів. Кількадесят литовських, естонських і латиських, в'язнів Сіону, грузинів, вірмен і киримли. І лише одного бєларуса - Михайла Кукобаку. Нації, яку імперія бере в обійми і оголошує "рідним братом", дуже важко. Кому як не українцям про це не знати. Мрію, щоб фашизоїди Лукашенко та Путін повторили долю Чаушеску. Бо інакше не буде ні української, ні бєларуської волі".

Остап Сливинський, поет, перекладач:

"Білоруське суспільство дуже очевидно позбувається страху. Хочу вірити, що цього терміну Лукашенко не добуде до кінця. Що в його криголамі, збудованому на страху і фальші, все-таки зроблять пробоїну. Можливо, це відбувається саме зараз".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ілон Маск пропонує допомогу білорусам

×